Тривалість життя гепатоцита складає від 200 до 400 днів[8], проте, не зважаючи на низьку швидкість оновлення клітин, печінка має високу здатність до регенерації. Зокрема, в експериментах на тваринах при видаленні до 75 % об'єму печінки вона відновлює свої нормальні розміри протягом кількох днів.[9][2] Щоправда, у відновленій після хірургічного видалення тканині печінки менше гепатоцитів, та більше сполучнотканинних елементів.[6] Механізм регенерації печінки не досліджений до кінця. Тривалий час вважалось, що в печінці відсутні стовбурові клітини, а регенерація проходить на внутрішньоклітинному рівні, а також за рахунок мітозу поліплоїдних гепатоцитів.[2] Проте пізнішими дослідженнями у печінці виявлено стовбурові клітини, які розміщені неподалік венозних судин у дольках печінки, які мають здатність до активного поділу, а при пошкодженні печінки переміщуються у вражені ділянки.[10][2] Деякий час вважалось, що активне розмноження цих стовбурових клітин може призвести до виникнення раку печінки[10][2], проте згідно із даними останніх досліджень, це припущення не підтвердилось.[11] Поки що незрозумілим залишається механізм припинення поділу клітин, а саме, чому на етапі, коли досягнута попередній показник маси органу, то поділ клітин припинюється. Натепер висунуто припущення про регуляцію цього процесу певними білковими сполуками, зокрема трансформуючому фактору росту.[2]
Answers & Comments
Ответ:
В печінка
Объяснение:
Тривалість життя гепатоцита складає від 200 до 400 днів[8], проте, не зважаючи на низьку швидкість оновлення клітин, печінка має високу здатність до регенерації. Зокрема, в експериментах на тваринах при видаленні до 75 % об'єму печінки вона відновлює свої нормальні розміри протягом кількох днів.[9][2] Щоправда, у відновленій після хірургічного видалення тканині печінки менше гепатоцитів, та більше сполучнотканинних елементів.[6] Механізм регенерації печінки не досліджений до кінця. Тривалий час вважалось, що в печінці відсутні стовбурові клітини, а регенерація проходить на внутрішньоклітинному рівні, а також за рахунок мітозу поліплоїдних гепатоцитів.[2] Проте пізнішими дослідженнями у печінці виявлено стовбурові клітини, які розміщені неподалік венозних судин у дольках печінки, які мають здатність до активного поділу, а при пошкодженні печінки переміщуються у вражені ділянки.[10][2] Деякий час вважалось, що активне розмноження цих стовбурових клітин може призвести до виникнення раку печінки[10][2], проте згідно із даними останніх досліджень, це припущення не підтвердилось.[11] Поки що незрозумілим залишається механізм припинення поділу клітин, а саме, чому на етапі, коли досягнута попередній показник маси органу, то поділ клітин припинюється. Натепер висунуто припущення про регуляцію цього процесу певними білковими сполуками, зокрема трансформуючому фактору росту.[2]