"Веселі” похорони
Гуцули — особливі люди, тож навіть похорон у них особливий і дивний обряд. Померлого тримали два дні, на третій ховали. Вечорами навколо покійника збиралися рідні й сусіди, дяк читав псалми, а після того усіх пригощали горілкою.

Найдикішою традицією гуцульських похоронів є так звані “грушки”. Це ігри, в які бавилася молодь під час похорону, на зразок тих, в які бавилися під час весняних гулянь і весіль. У побуті населення Карпат і Прикарпатської смуги також була традиція грати ігри при мерці. Для цього використовувався макет голови кози, який носили на жердині, схожий на той, який носять на Меланку. Також співали і танцювали, проводжаючи померлого в інше життя.

Верховинці перед хатою, де лежав покійник, розпалювали багаття і сурмили у трембіти. У хаті не пили воду, оскільки вважалося, що її могла пити душа. Якщо хтось хотів сісти на лавку, то дмухав на неї, щоб не розчавити душу покійного.

Труну з дому виносили так, щоб перешкодити померлому відшукати дорогу додому. Покійника виносили ногами вперед через задні двері. Потім тричі стукали труною об поріг хати, щоб померлий попрощався з пращурами і більше не повертався.




ДОПОМОЖІТЬ СКЛАСТИ ТЕЗУ​