Ви чули, як наближається рівний і тихий дощ? Отак сидиш у хаті,мати отчинила вікно і знадвору повіває свіжістю, а ти слухаєш... Десь далеко, в невідомому світі, зачинається шум... І то ще не шум, а шепотіння землі, шерхіт сухої трави, шелест пожовклого листя. Ти прислухаєшся: невже багато спав, і тобі шумить у голові? Ні, це вже садом іде неквапливий шум, іде до вікна і шумить у стіну — рівно, густо, заспокійливо,і пахне тихим дощем,і тихими снами...Ти сидиш заколисаний,а слух гострий-чуєш,як скрипить мокре дерево. Стріпнувся глянув у вікно:немає вже дощу. Але небо димчасто-сіре просвічується воно під рожевлене захмарним вогнем,воно розсіває кремове світло .Знайдіть дієприкметник і дієприкметниковий Зворот​​