Ответ:

Після смерті гетьмана Д. Апостола в 1734 р. вибори нового гетьмана України було заборонено, а вся влада в Гетьманщині передавалася «Правлінню гетьманського уряду», яке всіляко обмежувало права козаків. Серед населення Гетьманщини зріло невдоволення.

Сподівання на покращення становища були пов’язані зі сходженням на імператорський престол доньки Петра І Єлизавети Петрівни в листопаді 1741 р. у результаті палацового перевороту. Такі сподівання базувалися на тому, що серед оточення імператриці було чимало українців, зокрема Олексій Розумовський, що став її фаворитом.

Зміни, що торкнулися Гетьманщини та Слобідської України, були зумовлені як зовнішніми обставинами (загроза війн з Османською імперією, Пруссією, а українські землі були джерелом людських і матеріальних ресурсів), так і нагнітанням соціального напруження.

Уже в 1742 р. було відновлено Київську митрополію. У 1773 р. скасовувалися нововведення в Слобідській Україні.

У березні 1750 р. за розпорядженням Єлизавети в Глухові розширена Старшинська рада обрала гетьманом Кирила Розумовського (1750—1764 рр.), брата Олексія Розумовського. Йому судилося стати останнім гетьманом Української козацької держави.