Verified answer

Ответ:

1.

«Проживав поет нещасний,

Тільки мав талан до віршів,

Не позичений, а власний»

2.

«На обличчі у поета

Не цвіла урода гожа,

Хоч не був він теж поганий»

3.

«От собі — людина божа!»

4.

«Що не був співцем поет наш,

Бо зовсім не вмів співати».

5.

«Та була у нього пісня

І дзвінкою, і гучною,

Бо розходилась по світу

Стоголосою луною».

6.

«І не був поет самотнім:

До його малої хати

Раз у раз ходила молодь

Пісні-слова вислухати»...

«Надійшла сільськая молодь,

Що з роботи поверталась,

І побачила поета,

З ним приязно привіталась»...

«Бачать: зібрана громада,

Всі стоять навколо ліжка,

Мов якась таємна рада!»

7.

«Теє слово всім давало

То розвагу, то пораду»

8.

«Слухачі співцю за теє  

Ділом скрізь давали раду.

Що могли, то те й давали»

9.

«А поет йому: «Та й сам я

Не люблю з панами жарту... »

«Певне, всі ми в божій волі»

10.

«Ось пожди лиш трохи, зараз

Будеш мати серенаду»

11.

«Він зо всього був догодний»

«Досить з нього, що не був він

Ні голодний, ні холодний».

«До убогої оселі,

Принесли вони поету

Ті запросини веселі»

12.

«То щодня поет приходив

До діброви на розмову»

13.

«Маю я багатства стільки,

Що його й на тебе стане! »...

Бачиш ти — оця діброва,

Поле, небо, синє море —

То моє багатство-панство

І розкішне, і просторе.

При всьому сьому багатстві

Я щасливий завжди й вільний».

14.

«Сам я вільний і ніколи

Не зламав чужої волі!»

15. «Все про рівність і про волю

У піснях своїх торочать».

Объяснение:

надеюсь, 15 хватит)