Метафори: «зима не вдягла… свиту», «зима… часом вже й приміряла», «зима… пошукала, поплакала… мотувала, стелила… сперечалася… несла… збиралась», «дерева проснулись», «лід потемнів», «крига буйно ломилась».
Епітет: «Одра темна, широка».
Риторичні запитання: «Що ж робити?», «— Ти куди ж розігналась?, Чи, бува, не до самого моря?», «Ну, а що, як її розливає вода весняна?», «Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?», «Нащо крилатим ґрунт під ногами?»
Риторичний оклик: «Дивна людина!»
Повтори: «Ну, а що…»
«Крила»
Риторичні запитання: «А як же людина?»
Риторичний оклик: «А крила має!»
Повтори: «У кого — …», «А крила має!»
«Ґрунт»
Епітети: «мова жива», «дружба нова».
Риторичні оклики: «О, Польщо!», «…плачу за гостинність свою!», «Із кожним днем усе тяжче!»
Повтори: «Чому ж…», «Тому я…»
Риторичні запитання: «Чому ж ниє серце в тузі?», «Чому ж мені тяжко стає?»
Answers & Comments
Ответ:
«Надбережжя»
Метафори: «кораблі прихилились», «кораблі… принесли свою втому», «гриф скам’янів», «тризубець висріблює іній», «злітають бурульки з дахів», «прокидається верф», «надбережжя стоїть».
Епітети: «тихі причали», «затоки… голубі», «молоді кораблі», «суворі, похмурі стіни».
Повтори: «тиша… тиша…»
«Крига на Одрі»
Метафори: «зима не вдягла… свиту», «зима… часом вже й приміряла», «зима… пошукала, поплакала… мотувала, стелила… сперечалася… несла… збиралась», «дерева проснулись», «лід потемнів», «крига буйно ломилась».
Епітет: «Одра темна, широка».
Риторичні запитання: «Що ж робити?», «— Ти куди ж розігналась?, Чи, бува, не до самого моря?», «Ну, а що, як її розливає вода весняна?», «Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?», «Нащо крилатим ґрунт під ногами?»
Риторичний оклик: «Дивна людина!»
Повтори: «Ну, а що…»
«Крила»
Риторичні запитання: «А як же людина?»
Риторичний оклик: «А крила має!»
Повтори: «У кого — …», «А крила має!»
«Ґрунт»
Епітети: «мова жива», «дружба нова».
Риторичні оклики: «О, Польщо!», «…плачу за гостинність свою!», «Із кожним днем усе тяжче!»
Повтори: «Чому ж…», «Тому я…»
Риторичні запитання: «Чому ж ниє серце в тузі?», «Чому ж мені тяжко стає?»
Метафора: «ниє сердце».
«Усміх»
Метафори: «кораблі прихилились», «прапори… шепочуть», «прапор замайорів», «хвиля вирує», «усміх з’являється», «сонце горить», «кораблі гудуть».
Епітети: «тихі причали», «кораблі охайні, гордовиті, втомлені, працьовиті, неспокійні, хвацькі», «молодий погляд», «тяжка проблема», «чудне відчуття», «ясна печаль».
Повтори: «…прапори», «земляче…», «він може вперше».
Порівняння: «Пливе корабель, наче айсберг — білий», «І сонце над обрієм парить, наче усміх його вдалині».
Риторичні оклики: «А вітер!», «…А відстань!», «…А хвиля вирує!», «О, боже, як добре, що все-таки він посміхнувся мені!»
Риторичні запитання: «…Як за кордоном триматись?», «Чи личить радянському моряку іноземкам усміхатись?», «Це я — іноземка?!»
Объяснение: