«Інтермеццо» Коцюбинський

Безсполучникові:

1. Ти не тільки йдеш поруч зо мною, ти влазиш всередину в мене. [ ],[ ].

2. Приходив той прекрасний брат смерті і брав мене до себе — люди і там чигали на мене. [ ]-[ ].

3. Я не почув тиші: її глушили чужі голоси, дрібні, непотрібні слова, як тріски і солома на весняних потоках... [ ]:( )...

4. Як тільки бричка вкотилась на широкий зелений двір — закувала зозуля. [ ]-[ ].

Складносурядні:

1. А вдень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя. [ ],[і].

2. Вони замкнуться за мною, і надаремне клацати буде кістками залізна рука? [ ],[і]?

3. Так взяв, знаєте, в пальці чудову сочисту сливу,і почув в роті приємний солодкий смак... [ ],[і]...

Складнопідрядні:

1. Мене дратувала непевність, що тремтіла в мені.[ ],(що).

2. Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров. [ ],(бо).

3. Тоді як Оверко чистий сангвінік і на все накидається осліп, наче перед червоними очима вічно висить у нього рожевий туман.[ ],(наче).