А в конвалії головка

Пов'яла, схилилась.

Кругом садочки, біленькі хати,

До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

Від неї переймали сміх,

і жарти, і таночки,

її байки, немов квітки,

сплітали у віночки.