Ответ: Епітети: голос калиновий, золотенькі руки, сопілочка калинова.

Персоніфікація: голос причарував, грає … серце, сумно сопілкала,  сопілочка любов ізчинила.

Порівняння: «Ой ніхто так не заграє, як Іван, весело», знаю спiваночок, як трави та листу.

Пестливі слова: калиноньку, сопілочку, голосненька, миленький, любочок, золотенькі.

Гіпербола: «сопілочку чути на все село».

Риторичне звертання: Сопілочко калинова.

Риторичне запитання: «Ой де тота сопілочка, де тота, де тота, Що ми з ночі пищалала коло мого рота?»

Повтор (тавтологія): «Ой заграю у сопілку, заграю, заграю…», «Ой де тота сопілочка, де тота, де тота».

Повтор: «Сопілочка калинова …», «Ой бодай ся розколола сопілочка…», «Ой заграю у сопілку …», «Ой …».

Оклики: Ой у любка до сопілки золотенькі ручки!.