ВИПИШIТЬ 3-4 РЕЧЕННЯ З ОДНОРIДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ Багато років тому назад жили два брати. Один бідний, а другий багатий. Померли їхні батько й мати. Тоді менший брат став жити іще гірше.

Старший брат забрав собі всю батьківську спадщину. А меншому не лишилось нічого. Жив він із дружиною у великих злиднях.

Якось у молодшого брата нічого стало й їсти, і вирішив він піти до старшого, щоб той надав йому допомогу. Та старший брат відмовився. Тоді менший пішов ловити рибу, щоб зварити юшку, а риба того дня не ловилась.

Йде він додому з порожніми руками, похнюпивши голову. І раптом бачить — на дорозі лежать жорна. Підняв він ті жорна і поніс додому. А вдома жінка питає:

— Чи добрий був улов? Чи багато риби приніс?

— Ні, жінко, нема риби. Ось приніс тобі жорна.

Поклав він жорна долу та з серцем і штовхнув їх ногою. А жорна раптом закрутилися і почали молоти.

Дивляться, а з-під жорен сіль сиплеться. Мололи вони все швидше і швидше, солі ставало більше і більше. Зраділи чоловік з жінкою.

Потім менший брат став думати, куди подіти сіль і як йому зупинити жорна. Нарешті додумався — перекинув їх, і вони зупинилися.

Після цього жили вони добре. Мололи сіль і продавали, що давало їм змогу жити в достатку.

Старший брат дізнався про це, прийшов до меншого та й каже:

— Позич мені, брате, жорна.

Дуже не хотілося молодшому братові давати жорна старшому братові, але віддав. Старший брат приніс додому жорна і штовхнув їх ногою. Жорна почали молоти. Та менший брат не встиг розповісти старшому, як вони зупиняються. Жорна мололи, мололи сіль і намололи таку купу, що вона дійшла до стелі. Вже й стіни почали тріщати.

Злякався старший брат, що розвалиться хата, взяв і виштовхнув жорна з хати. Вони покотилися з гори прямо в море та й потонули. Отож і до цього часу на дні моря крутяться жорна та все мелють і мелють сіль.