У ході аграрної реформи територія України була поділена на регіони за специфікою проведення: 1) общинне землеволодіння (губернії Новоросійського краю); 2) подвірне землекористування (Лівобережна Україна).

Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).

Однак селянство залишалося нижчим станом у державі з обмеженим правом пересування.

Унаслідок земельної реформи селяни на півдні та сході втратили 30 % своїх наділів. На Правобережжі уряд збільшив селянські наділи на 20 % з метою привернути селян на свій бік і послабити польську шляхту.

Протягом 49 років селяни мали сплатити викупні платежі. На Правобережжі викупна плата була зменшена на 20 %. Впроваджувалася система селянського управління: сільські громади об'єднувались у волості, встановлювалась кругова порука за сплату податків.

Наслідки реформи:

1) відбулися корінні зміни в розподілі земельної власності;

2) товаро-грошові відносини ставали домінуючими в господарствах поміщиків та заможних селян;

3) чіткішою стала спеціалізація окремих районів України;

4) були поширені різні методи використання землі (оренда, ведення власного господарства);

5) підвищилась урожайність сільськогосподарських культур унаслідок використання машин, вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів.