1) Реформи 1860-1870 років, як передумови виникнення радикального громадського руху - революційного народництва.

2) Початок видання журналу «Вперед!» та роботи М. А. Бакуніна «Державність та анархія», як поштовх до революційних дій народників.  

3) Університетська молодь, як ядро руху народників у боротьбі проти російського самодержавства.  

4) Напрямки поглядів та діяльності народників: анархістський (М. Бакунін), змовницький (П. Ткачов), пропагандистський (П. Лавров).

5) Українські народницькі організації Одеси, Полтави, Житомира.

6) Народницька організація «Київська комуна» (1873-1874).

7) Підготовка до активних дій «ходіння в народ». Конфлікт між робочими та інтелігенцією у рамках цього процесу.  

8) Михайло Чайковський та його санки-петербурзька організація революціонерів-народників (1871 рік).

9) Кристалізація ідеї використання «терору», як інструменту боротьби проти російського самодержавства в період «походів в народ» чи «ходіння в народ».

10)  Діяльність організації «Москвичі» та «Процес 50-ти» за яким їх судили (1877 рік).  

11) Чигиринська змова 1877 року, як спроба підняти селянство до революційних дій.

12) Розкол організації «Земля і воля»: передумови, причини, суть, результати (1879 рік).

13) Порівняти ідеї та погляди двох нових організацій «Народна воля» та «Чорний переділ».  

14) Замахи на Олександра ІІ. Смерть російського імператора Олександра ІІ.

15) Результати та висновки із боротьби народників.