Ответ:

Українське суспільство XIV-XV століть було характеризоване розподілом на основні верстви: шляхту, духовенство, міщанство та селянство.

1. Шляхта: Шляхта складалася зі знатних землевласників та родів, які мали значний політичний та соціальний статус. Вони володіли землями і мали певні привілеї, такі як право на самоврядування (суди, збори) та військові обов'язки. Шляхта мала право носити зброю та участь у владних справах.
2. Духовенство: Духовенство включало священиків, монахів та інші особи, пов'язані з церковним життям. Вони мали значний вплив на суспільство, оскільки контролювали релігійні справи, освіту та соціальну підтримку. Духовенство також володіло певними земельними наділями та привілеями.
3. Міщанство: Міщанство складалося з торговців, ремісників та інших міських жителів. Вони мали свої гільдії та привілеї, такі як право на торгівлю, самоуправління та оборону міста. Міщани могли мати власні підприємства та володіти майном.
4. Селянство: Селянство складалося з більшості населення, яке працювало на землі шляхти та інших землевласників. Селяни були залежними від своїх панів і зобов'язані були виконувати обряди прислуги, платити податки та працювати на панських землях. Вони не мали політичних прав та судового захисту.

Отже, шляхта мала значний соціальний та політичний статус, духовенство володіло релігійним та освітнім впливом, міщанство мало привілеї міського самоврядування та торгівлі, а селянство було залежним від панів та обробляло землю на їхніх умовах.

Объяснение: