У першій половині XIX ст. майже всі українські землі увійшли до складу Росії. За її межами залишалися тільки Галичина, Буковина і Закарпаття, які входили до складу Австрійської імперії Україна в складі Росії офіційно називалася "Малоросія", окремі її частини мали свої назви. Зокрема за Лівобережною Україною утвердилась назва Гетьманщина, а південна (степова) Україна отримала назву "Новороссия".
Господарство України в досліджуваний періодПерша половина XIX ст. і для Росії, і для України характеризується розпадом феодально-кріпосницького устрою і формуванням капіталістичних відносин. Ці процеси визначилися вже наприкінці XVIII ст., і у першій половині XIX ст. розвиваються більш інтенсивно. У середині XIX ст. феодальну систему Росії охопила глибока криза.У першій половині ХІХ ст. в економічному розвитку українських земель відбулися значні зміни. Вони проявлялись як у формах власності на знаряддя виробництва, і становищі виробників, так і в сферах розподілу продуктів праці. Кріпосницька система господарства ще повністю домінувала. Вона базувалась на власності поміщиків на землю, прикріпленні селян до землі та їх особистій залежності від землевласників. Однак дворяни поступово втрачали виняткове право володіти землею.
Answers & Comments
У першій половині XIX ст. майже всі українські землі увійшли до складу Росії. За її межами залишалися тільки Галичина, Буковина і Закарпаття, які входили до складу Австрійської імперії Україна в складі Росії офіційно називалася "Малоросія", окремі її частини мали свої назви. Зокрема за Лівобережною Україною утвердилась назва Гетьманщина, а південна (степова) Україна отримала назву "Новороссия".
Господарство України в досліджуваний періодПерша половина XIX ст. і для Росії, і для України характеризується розпадом феодально-кріпосницького устрою і формуванням капіталістичних відносин. Ці процеси визначилися вже наприкінці XVIII ст., і у першій половині XIX ст. розвиваються більш інтенсивно. У середині XIX ст. феодальну систему Росії охопила глибока криза.У першій половині ХІХ ст. в економічному розвитку українських земель відбулися значні зміни. Вони проявлялись як у формах власності на знаряддя виробництва, і становищі виробників, так і в сферах розподілу продуктів праці. Кріпосницька система господарства ще повністю домінувала. Вона базувалась на власності поміщиків на землю, прикріпленні селян до землі та їх особистій залежності від землевласників. Однак дворяни поступово втрачали виняткове право володіти землею.