Срочно!!!!!
Які процеси відбувалися в розвитку сільського господарства Наддніпрянщини в першій половині XIX ст.? Наведіть факти, що підтверджують вашу думку.
Які процеси відбувалися в розвитку сільського господарства Наддніпрянщини в першій половині XIX ст.? Наведіть факти, що підтверджують вашу думку.
Answers & Comments
Відповідь:
У першій половині XIX століття на Наддніпрянщині відбувалися різні процеси у розвитку сільського господарства. Ось деякі факти, що ілюструють ці зміни:
1. Основні господарства: Збільшення кількості основних господарств, що використовувались для комерційного сільського господарства. Вони були спрямовані на виробництво культур, які можна було експортувати, такі як зерно, лляна та конопляна волокна.
2. Земельна реформа: Уряд впроваджував земельну реформу, що призводила до перерозподілу земельних наділів. Це допомогло зменшити нерівність у володінні землею та сприяло більш раціональному використанню ґрунтів.
3. Вплив нових технологій: Завдяки поширенню нових технологій, таких як плуги з чугуну та парові машини, сільське господарство стало більш продуктивним і ефективним.
4. Вирощування сільськогосподарських культур: Розширення вирощування сільськогосподарських культур, таких як цукрова тростина та хлопчатник, з метою виготовлення цінних сировин для промисловості.
5. Розвиток сільськогосподарських кооперативів: Селяни об'єднувалися у кооперативи для спільного закупу сільськогосподарської техніки та збуту продукції.
Ці процеси сприяли модернізації сільського господарства на Наддніпрянщині та покращенню життя селян.
поміщицькі селяни, або кріпаки (перебували в особистій залежності від поміщиків та були прикріплені до їхніх маєтків. Поміщицькі селяни кількісно переважали на Правобережжі);
державні селяни (належали державній скарбниці й офіційно називалися «вільними сільськими обивателями». Вони були особисто вільними й вели власне господарство. Державні селяни переважали на Півдні та Лівобережжі).
Основною формою експлуатації поміщицьких селян була панщина, або відробіткова рента. Державні селяни сплачували грошову ренту, віддаючи чверть своїх прибутків як податок державі. Російський уряд у 1797 р. офіційно обмежив панщину трьома днями на тиждень. Проте поміщики обходили закон за допомогою урочної системи, коли на один день панщини давалося таке завдання («урок»), яке можна було виконати лише за два-три дні. Землевласники також запроваджували «місячину», і селяни за постійну панщину отримували місячне утримання натурою (тобто продуктами).