Поширення фільварково-панщиної системи господарювання в Польщі у XVI ст. було спричинене кризою феодальної системи та потребою в утриманні військових сил. За цієї системи земельний власник (пан) надавав частину своєї землі в оренду міщанам або селянам (фільварки), які в свою чергу повинні були здійснювати певні роботи на землі та платити панові податки. Така система дозволяла панам отримувати стабільний дохід, а також мати на своїй стороні велику кількість військових, що було особливо важливим у період війн та конфліктів. Однак, ця система була дуже несправедливою для фільварків, які часто були знущані та експлуатовані панами.
У першій половині XVI ст. Польщу охопило господарське піднесення. Під його впливом з'явилося чимало нових міст. Варшава, яка виросла з невеликого поселення, в XVI ст. стала новою столицею королівства замість Кракова. Польські купці вели жваву торгівлю з Німеччиною, Угорщиною, Італією, Скандинавськими країнами, Московською державою. З'явилися суконні, полотняні, шкіряні, паперові, скляні та інші мануфактури.
А втім, період зростання польських міст тривав недовго. Причин було декілька. По-перше, турецькі завоювання на Балканському півострові звели нанівець усю південно-східну торгівлю. По-друге, хоча зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі спонукало розвиток торгівлі по Віслі й далі Балтійським морем, ця торгівля приносила великі прибутки не міському купецтву, а магнатам і шляхті, які домоглися від короля права на безмитний вивіз за кордон своєї продукції. До того ж король нічого не зробив для захисту польських виробників від іноземної конкуренції, що також стало причиною занепаду міст. Було створено сприятливі умови для надходження до країни іноземних товарів, що відповідало інтересам магнатів і шляхти, але завдавало значних утрат містам.
Наслідком цього став господарський занепад польських міст у другій половині XVI ст. Купці згортали свою діяльність, мануфактурне виробництво занепадало. Саме тому в Польщі не склався міцний третій стан буржуа-
Answers & Comments
Ответ:
Объяснение:
Поширення фільварково-панщиної системи господарювання в Польщі у XVI ст. було спричинене кризою феодальної системи та потребою в утриманні військових сил. За цієї системи земельний власник (пан) надавав частину своєї землі в оренду міщанам або селянам (фільварки), які в свою чергу повинні були здійснювати певні роботи на землі та платити панові податки. Така система дозволяла панам отримувати стабільний дохід, а також мати на своїй стороні велику кількість військових, що було особливо важливим у період війн та конфліктів. Однак, ця система була дуже несправедливою для фільварків, які часто були знущані та експлуатовані панами.
Объяснение:
У першій половині XVI ст. Польщу охопило господарське піднесення. Під його впливом з'явилося чимало нових міст. Варшава, яка виросла з невеликого поселення, в XVI ст. стала новою столицею королівства замість Кракова. Польські купці вели жваву торгівлю з Німеччиною, Угорщиною, Італією, Скандинавськими країнами, Московською державою. З'явилися суконні, полотняні, шкіряні, паперові, скляні та інші мануфактури.
А втім, період зростання польських міст тривав недовго. Причин було декілька. По-перше, турецькі завоювання на Балканському півострові звели нанівець усю південно-східну торгівлю. По-друге, хоча зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі спонукало розвиток торгівлі по Віслі й далі Балтійським морем, ця торгівля приносила великі прибутки не міському купецтву, а магнатам і шляхті, які домоглися від короля права на безмитний вивіз за кордон своєї продукції. До того ж король нічого не зробив для захисту польських виробників від іноземної конкуренції, що також стало причиною занепаду міст. Було створено сприятливі умови для надходження до країни іноземних товарів, що відповідало інтересам магнатів і шляхти, але завдавало значних утрат містам.
Наслідком цього став господарський занепад польських міст у другій половині XVI ст. Купці згортали свою діяльність, мануфактурне виробництво занепадало. Саме тому в Польщі не склався міцний третій стан буржуа-