Ответ:

Церковно-політичний рух у Західній Європі другої половини XVI — середини XVII ст., організований папством, католицьким духовенством, спрямований проти Реформації, її лідерів і прибічників за збереження і зміцнення становища католицької церкви називається **Контрреформацією**.

Контрреформація розпочалася в 1545 році, коли в Триденті відбувся Перший Тридентський собор. На цьому соборі було прийнято рішення про проведення реформ в католицькій церкві, спрямованих на усунення недоліків, які стали причиною Реформації. Серед основних реформ були:

* **Відновлення дисципліни в церкві**, зокрема, посилення влади папи, обмеження влади єпископів, боротьба з симонією, інцестом, розпустою серед духовенства.
* **Поширення освіти**, зокрема, створення мережі католицьких навчальних закладів, переклад Біблії на народні мови.
* **Пропаганда католицької віри**, зокрема, створення орденів місіонерів, які займалися поширенням католицизму в країнах, де панувала Реформація.

Контрреформація мала значний вплив на розвиток католицької церкви. Вона сприяла зміцненню авторитету папи, підвищенню рівня освіти серед католицького духовенства, поширенню католицької віри в нових регіонах.

Одними з найважливіших результатів Контрреформації були:

* **Створення і зміцнення орденів місіонерів**, які займалися поширенням католицизму в країнах, де панувала Реформація.
* **Поширення католицької віри в країнах, де панувала Реформація**.
* **Зміцнення авторитету папи**.
* **Підвищення рівня освіти серед католицького духовенства**.

Контрреформація сприяла поділі Європи на католицьку і протестантську частини. Цей поділ зберігається до наших днів.