Їжа та напої. У XVI-XVII ст. їжа основної маси населення Європи залишалася досить одноманітною. Основу раціону складали зернові - пшениця, жито, ячмінь, просо. До продуктів масового вжитку належали також боби, горох, сочевиця. М’яса - яловичини, баранини, свинини, курятини та дичини - споживали досить багато. Свіже м’ясо коштувало дорого, тому на столі простолюду звичнішою була солонина.
У минуле відходила «манія прянощів»: їх вживали вже не так багато, як у середні віки. З Нового Світу завезли картоплю, що суттєво зменшило загрозу голоду. Тривалий час Європа була істотно обмежена в солодощах. Цукор спочатку вважали лікарським засобом і продавали лише у крамницях аптекарів. У XVI ст. його отримували із цукрової тростини трудомістким і дорогим способом. Тому цукор залишався предметом розкоші, хоча його споживання поступово зростало.
Майже половина року припадала на пісні дні. У цей час наставала черга дарів моря. Свіжа, але особливо копчена, солена й сушена, риба помітно доповнювала та урізноманітнювала стіл.
Люди стали звертати увагу не лише на те, чим нагодувати гостей, а і як подати страви, як поводитися за столом. Мета пишного застілля - не лише дати гостям можливість насолодитися смачно приготовленою їжею та гарно сервірованим столом, а й продемонструвати їм багатство та могутність господарської сім’ї.
Answers & Comments
Ответ:
Їжа та напої. У XVI-XVII ст. їжа основної маси населення Європи залишалася досить одноманітною. Основу раціону складали зернові - пшениця, жито, ячмінь, просо. До продуктів масового вжитку належали також боби, горох, сочевиця. М’яса - яловичини, баранини, свинини, курятини та дичини - споживали досить багато. Свіже м’ясо коштувало дорого, тому на столі простолюду звичнішою була солонина.
У минуле відходила «манія прянощів»: їх вживали вже не так багато, як у середні віки. З Нового Світу завезли картоплю, що суттєво зменшило загрозу голоду. Тривалий час Європа була істотно обмежена в солодощах. Цукор спочатку вважали лікарським засобом і продавали лише у крамницях аптекарів. У XVI ст. його отримували із цукрової тростини трудомістким і дорогим способом. Тому цукор залишався предметом розкоші, хоча його споживання поступово зростало.
Майже половина року припадала на пісні дні. У цей час наставала черга дарів моря. Свіжа, але особливо копчена, солена й сушена, риба помітно доповнювала та урізноманітнювала стіл.
Люди стали звертати увагу не лише на те, чим нагодувати гостей, а і як подати страви, як поводитися за столом. Мета пишного застілля - не лише дати гостям можливість насолодитися смачно приготовленою їжею та гарно сервірованим столом, а й продемонструвати їм багатство та могутність господарської сім’ї.