СХІДНИЙ СВІТ У XVI-XVIII ст. (ОГЛЯДОВО) Розділ в ЯПОНІЯ В XVI–XVIII ст. Політичний розвиток Японії в XVI ст. характеризувався боротьбою за цен- тралізацію держави й зміцнення авторитету імператора. Цей час кровопролит- них війн дістав назву періоду Трьох Сьогунів. У 1582 р. загинув один із лідерів об'єднання країни - Ода Нобунага. Саме він реформував японське військо. Нобунага розмежував два стани удосконалив систему мобілізації; укріпив дисципліну; вперше почав масово військовий (самурайський) і селянський; використовувати вогнепальну зброю. Сьогуни керували країною, спираючись на військову силу самураїв. У 1603 р. імператор надав посаду сьогуна Токугаві Ієясу, який відтак став за- сновником сьогунату Едо (сьогунат Едо існував до 1867 р.). - За часів сьогунату розпочалися гоніння на християн, які раніше вільно спо- відували свою віру. Щоб запобігти підтримці японських християн, у 1639 р. усім | європейським й американським суднам було заборонено прибувати до Японії. Водночас уряд сприяв встановленню торговельних зв'язків з європейцями. Однак згодом єдиними торговельними партнерами залишилися португаль- ці. Фактично Японія перейшла до режиму самоізоляції («Сакоку») в контактах з європейськими державами. Проте зберігалися дипломатичні й торговельні зв'язки з традиційними партнерами Японії: Китаєм, Кореєю, Рюкю і айнами. Японське суспільство періоду Едо складалося з чотирьох великих груп: самураїв, селян, ремісників і купців. Країною керували винятково представники першого стану. Поза становою системою перебували парії, які займалися не- престижними роботами. Панівними релігіями Японії були синто і буддизм. Християнство було заборонене, тому його послідовники перебували в підпіллі. Великим впливом користувалося оновлене конфуціанство. Господарство Японії залишалося натуральним. Монети хоч і перебували в обігу, однак податки й платні сплачували рисом. Загалом протягом XVII ст. площа орних земель зросла вдвічі, відбувалося вдосконалення знарядь прац поширилося вирощування технічних культур. різноманітних барвників. коноплі, бавовни, чаю, ріпаку й - Поступово, хоч і повільно порівняно з європейськими країнами, розвивала- ся промисловість: лісове господарство, солеваріння, гончарство, виготовлен- ня товарів широкого вжитку. Була налагоджена мережа морських і сухопутних шляхів, з'явилася японська поштова служба гінців. Міста в Японії переважно виконували роль адміністративних центрів. У сто- лиці Японії Кіото розташовувалися резиденції імператорів, а головним містом уряду було Едо. Протягом двох століть японське суспільство не знало соціальних катакліз- мів, через що період Едо називають добою «миру Токугава».



скласти 6 запитань одноклассникам.
ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА​