Ответ:

У кінці XVIII ст. українські землі перебували під владою Російської та Австрійської імперій, що відображалося у їх становищі та політичному розвитку.

У складі Російської імперії, українські землі були включені до складу Малоросійської губернії. За правління Єкатерини II була проведена політика українізації, яка передбачала підтримку української культури, мови та освіти. Однак, ця політика була неоднозначною, бо водночас було реалізовано політику російської міфології імперії, що передбачала русифікацію національних меншин, зокрема українців.

У складі Австрійської імперії, українські землі були включені до складу Галицької губернії та Буковинської землі. Політика Австрійської імперії передбачала політику гетерогенності, що означала підтримку національних меншин та їхню автономію. Українці в складі Австро-Угорщини отримали більшу автономію у культурному, політичному та господарському житті.

Таким чином, становище українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у кінці XVIII ст. було складним та різнорідним. Обидві імперії проводили свою політику щодо українців, яка мала як позитивні, так і негативні наслідки.

Благаю, познач як найкращу відповідь.