Суспільне, господарське та духовне життя в античних полісах на території України
Грецькі колоністи займалися переважно хліборобством і виноградарством. Значну роль відігравали тваринництво та рибний промисел. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Найпоширенішими з ремесел були керамічне, склоробне, ювелірне, ткацтво, металообробка, вичинка шкіри. Вишукані ювелірні вироби виготовлялися зокрема на замовлення заможних скіфів. Значна кількість цих виробів знайдена у скіфських царських курганах. Найбільш масовим було керамічне виробництво, яке забезпечувало населення необхідним посудом. Важливе значення мала торгівля. Головними експортними товарами були зерно, яке закуповували купці у греків-колоністів та сусідніх племен, а також худоба і раби. У торгівлі з Великою Скіфією провідну роль відігравала Ольвія, яку називали «торжищем Борисфенітів». Місцевому населенню Північного Причорномор’я греки продавали передусім ремісничі вироби, зброю, вино. Торгівля велася з місцевими племенами переважно обміном. У містах-державах для потреб торгівлі карбували власну монету.
Побут і культура причорноморських грецьких держав мали багато спільного зі способом життя і культурою античного світу. Жителі міст вважали себе греками, тому офіційною мовою була грецька. Фізичне та інтелектуальне виховання молоді здійснювалося в навчальних закладах-гімназіях. Населення міст було письменним. У суспільному й культурному житті важливе місце посідав театр. Дуже популярним був спорт. У містах працювали вчені-філософи та історики. У V ст. до н. е. Ольвію відвідав «батько історії» Геродот, який залишив найдавніший опис Північного Причорномор’я, де у той час існувала Велика Скіфія.
Основу релігійних вірувань колоністів становило багатобожжя. Особливо популярним із богів був Аполлон — заступник колоністів. Поряд із культами божеств існували культи героїв: Ахілла й Геракла. Відправленням культів керували жерці. Деякого поширення набули також скіфські та сарматські культи родючості, а в римські часи — культи римських імператорів.
Наприкінці І ст. н. е. грецькі міста-держави стали одним зі шляхів поширення на українські землі перших паростків християнства.
У мистецтві переважали еллінські художні традиції, хоча значно поширились і варварські елементи. Художники малювали релігійні й міфологічні сюжети, створювали портрети. Інтер’єри будинків, гробниці розписували фресками. Підлогу багатьох будинків вимощували мозаїкою. Розмальовували вази, міста прикрашали статуями.
Культуру грецьких міст-держав Північного Причорномор’я дослідники визначають як чорноморський варіант античної культури.
Грецькі міста-держави були осередками античної цивілізації у Північному Причорномор’ї. Вони мали значний вплив на розвиток місцевого населення цього регіону українських земель. Завдяки грецьким поселенцям місцева людність отримала можливість долучитися до передових для свого часу надбань античної цивілізації.
Answers & Comments
Ответ:
Суспільне, господарське та духовне життя в античних полісах на території України
Грецькі колоністи займалися переважно хліборобством і виноградарством. Значну роль відігравали тваринництво та рибний промисел. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Найпоширенішими з ремесел були керамічне, склоробне, ювелірне, ткацтво, металообробка, вичинка шкіри. Вишукані ювелірні вироби виготовлялися зокрема на замовлення заможних скіфів. Значна кількість цих виробів знайдена у скіфських царських курганах. Найбільш масовим було керамічне виробництво, яке забезпечувало населення необхідним посудом. Важливе значення мала торгівля. Головними експортними товарами були зерно, яке закуповували купці у греків-колоністів та сусідніх племен, а також худоба і раби. У торгівлі з Великою Скіфією провідну роль відігравала Ольвія, яку називали «торжищем Борисфенітів». Місцевому населенню Північного Причорномор’я греки продавали передусім ремісничі вироби, зброю, вино. Торгівля велася з місцевими племенами переважно обміном. У містах-державах для потреб торгівлі карбували власну монету.
Побут і культура причорноморських грецьких держав мали багато спільного зі способом життя і культурою античного світу. Жителі міст вважали себе греками, тому офіційною мовою була грецька. Фізичне та інтелектуальне виховання молоді здійснювалося в навчальних закладах-гімназіях. Населення міст було письменним. У суспільному й культурному житті важливе місце посідав театр. Дуже популярним був спорт. У містах працювали вчені-філософи та історики. У V ст. до н. е. Ольвію відвідав «батько історії» Геродот, який залишив найдавніший опис Північного Причорномор’я, де у той час існувала Велика Скіфія.
Основу релігійних вірувань колоністів становило багатобожжя. Особливо популярним із богів був Аполлон — заступник колоністів. Поряд із культами божеств існували культи героїв: Ахілла й Геракла. Відправленням культів керували жерці. Деякого поширення набули також скіфські та сарматські культи родючості, а в римські часи — культи римських імператорів.
Наприкінці І ст. н. е. грецькі міста-держави стали одним зі шляхів поширення на українські землі перших паростків християнства.
У мистецтві переважали еллінські художні традиції, хоча значно поширились і варварські елементи. Художники малювали релігійні й міфологічні сюжети, створювали портрети. Інтер’єри будинків, гробниці розписували фресками. Підлогу багатьох будинків вимощували мозаїкою. Розмальовували вази, міста прикрашали статуями.
Культуру грецьких міст-держав Північного Причорномор’я дослідники визначають як чорноморський варіант античної культури.
Грецькі міста-держави були осередками античної цивілізації у Північному Причорномор’ї. Вони мали значний вплив на розвиток місцевого населення цього регіону українських земель. Завдяки грецьким поселенцям місцева людність отримала можливість долучитися до передових для свого часу надбань античної цивілізації.