Та війна, яка у вас Друга світова, для моєї родини була Великою Вітчизняною. Мої предки захищали свою батьківщину від загарбників-фашистів. Прадіди воювали - билися з ворогом за Москву, билися за Київ з однаковою відвагою. Воювали там, де було наказано воювати, були сміливими, за що отримали купу орденів та медалей. Ці відзнаки ми з гордістю зберігаємо в домашньому архіві.

Тут же і листи з фронту, листи на фронт від близьких. Мої близькі під час війни залишалися на окупованій території - у Києві. Вони потерпали від голоду і великого страху. Відчували шалену ненависть до загарбників і разом з тим надію на те, що радянські війська виметуть цю нечисть з нашої землі.

Так і сталося. 9 травня 1945 року мої предки завжди вважали найвеличнішим днем у своєму житті. І зараз ми, їхні нащадки, шануючи їх пам"ять, відзначаємо День Великої Перемоги як велике свято і передамо цю пам"ять своїм дітям.