Карта – важливе джерело географічних знань, щоб вміти читати карту учні повинні спочатку опанувати географічну грамоту. Читати карту – це означає навчитися за поєднанням символів бачити місцевість такою, якою вона є насправді, навчитися оживляти карту.
Щоб навчити карту, спочатку ознайомлюють дітей з топографічним планом місцевості, треба навчити учнів читати план місцевості.
Підготовча робота починається при ознайомленні з планом і картою в ІV класі з теми “Орієнтування на місцевості”. Учні дістають знання про горизонт, основні і проміжні сторони горизонту, їх позначення, правила визначення їх за гномоном і компасом.
Під час вивчення теми “План” діти визначають що таке план, ознайомлюються з умовними знаками плану, з’ясовують значення плану, вчаться креслити план сірникової коробки, стола, класу, майданчика школи користуючись власними вимірами і заданим масштабом. Це підводить учнів до розуміння умовних знаків географічної карти, до вміння читати їх.
При вивченні теми “Карта” діти з’ясовують різницю між планом і картою, яка полягає у масштабі і площі зображуваної території: на карті зображено більші території, але масштаб їх зображення менший.
При ознайомленні з об’єктами карти, вчителеві потрібно спочатку назвати об’єкт, показати н карті, пояснити значення, звернути увагу на характерні особливості, написати назви на дошці, знайти на своїх картах.
Щоб створити відповідне образне уявлення про виучуваний географічний об’єкт роботу з картою потрібно поєднувати з використанням інших наочних посібників, які конкретизують зображення на карті, розкривають зміст умовних знаків. Карта є джерелом знань. Карта вміщує стільки відомостей, скільки може діти найдокладніший текстовий опис, тому необхідно вміти її читати.
Для кращого орієнтування по карті доцільно проводити різноманітні практичні роботи, використовуючи масштаб і визначення напряму. Ефективним методом є умовні подорожі, коли вчитель вказує маршрут, а учні розповідають усе що їм відомо про місцевість, через яку проходить подорож.
У ІV класі виробляються найпростіші навики роботи з контурними картами. Методика роботи з ними ґрунтується на методі порівняння контурної карти з фізичною або картою півкуль.
Назви географічних об’єктів н контурній карті потрібно писати великими буквами. Листа підписують справа від умовного назначення їх, всі річки – вздовж течії, великі ріки підписують два рази – біля витоку і гирла, назви гірських хребтів – вздовж їх простягання, червоним кольором – кордони, чорним – родовища корисних копалин.
Методика роботи з планом і картою, глобусом
Знайомство з планом і картою поч.. в ІV кл. (Р-та по підр.).
Програмка визначає слідуючі етапи роботи: орієнтація на місці по компасу, креслення плану, поняття про масштаб, зображення напрямків -----> Page:
Answers & Comments
Робота з планом і картою в ІV класі
Значення карти в навчально-виховному процесі.
Відмінність плану від малюнка.
Підготовча робота по ознайомленню з картою.
Відмінність плану від карти.
Методика роботи з планом картою, глобусом.
Правила роботи з картою.
Карта – важливе джерело географічних знань, щоб вміти читати карту учні
повинні спочатку опанувати географічну грамоту. Читати карту – це
означає навчитися за поєднанням символів бачити місцевість такою, якою
вона є насправді, навчитися оживляти карту.
Щоб навчити карту, спочатку ознайомлюють дітей з топографічним планом
місцевості, треба навчити учнів читати план місцевості.
Підготовча робота починається при ознайомленні з планом і картою в ІV
класі з теми “Орієнтування на місцевості”. Учні дістають знання про
горизонт, основні і проміжні сторони горизонту, їх позначення, правила
визначення їх за гномоном і компасом.
Під час вивчення теми “План” діти визначають що таке план,
ознайомлюються з умовними знаками плану, з’ясовують значення плану,
вчаться креслити план сірникової коробки, стола, класу, майданчика школи
користуючись власними вимірами і заданим масштабом. Це підводить учнів
до розуміння умовних знаків географічної карти, до вміння читати їх.
При вивченні теми “Карта” діти з’ясовують різницю між планом і картою,
яка полягає у масштабі і площі зображуваної території: на карті
зображено більші території, але масштаб їх зображення менший.
При ознайомленні з об’єктами карти, вчителеві потрібно спочатку назвати
об’єкт, показати н карті, пояснити значення, звернути увагу на
характерні особливості, написати назви на дошці, знайти на своїх картах.
Щоб створити відповідне образне уявлення про виучуваний географічний
об’єкт роботу з картою потрібно поєднувати з використанням інших наочних
посібників, які конкретизують зображення на карті, розкривають зміст
умовних знаків. Карта є джерелом знань. Карта вміщує стільки відомостей,
скільки може діти найдокладніший текстовий опис, тому необхідно вміти її
читати.
Для кращого орієнтування по карті доцільно проводити різноманітні
практичні роботи, використовуючи масштаб і визначення напряму.
Ефективним методом є умовні подорожі, коли вчитель вказує маршрут, а
учні розповідають усе що їм відомо про місцевість, через яку проходить
подорож.
У ІV класі виробляються найпростіші навики роботи з контурними картами.
Методика роботи з ними ґрунтується на методі порівняння контурної карти
з фізичною або картою півкуль.
Назви географічних об’єктів н контурній карті потрібно писати великими
буквами. Листа підписують справа від умовного назначення їх, всі річки
– вздовж течії, великі ріки підписують два рази – біля витоку і гирла,
назви гірських хребтів – вздовж їх простягання, червоним кольором –
кордони, чорним – родовища корисних копалин.
Методика роботи з планом і картою, глобусом
Знайомство з планом і картою поч.. в ІV кл. (Р-та по підр.).
Програмка визначає слідуючі етапи роботи: орієнтація на місці по
компасу, креслення плану, поняття про масштаб, зображення напрямків
-----> Page: