Ответ:

Дехто думає, що жінка створена, щоб бути госпо-

динею і мамою, а от великі справи, мовляв, творять

чоловіки. Але ж жінка відрізняється від чоловіка

фізичною силою, та аж ніяк не розумом! А видатні

справи робляться не м’язами, а саме завдяки муд-

рості, кмітливості, винахідливості. Звідки ж узяла-

ся думка, що жінка не здатна до великого?

А було все так. Колись давно не існувало ні ди-

тячих садочків, ні нянечок. Мати, народивши дити-

ну, всі свої сили і вільний час присвячувала вихо-

ванню малечі. У сім’ях тоді було не так, як тепер,

а по восьмеро-десятеро дітей! Тому жінка гляділа

своїх синочків і донечок безперервно. Звісно, часу

на навчання та розвиток їй бракувало*

. А без освіти жінки практично не могли долучитися до чогось

визначного, потрапити на сторінки історії.

Так уже повелося, що історія пам’ятає справи

тільки «чоловічі», бо вони впадають в око. Помітні

ті вчинки, які відчутно змінюють світ. Наприклад,

війна, адже воюють чоловіки. А жіноча участь у вій-

ні—це лікування поранених, приготування їжі, ре-

монтування одягу для бійців—уся ця праця непо-

мітна. Хоча без жіночої підтримки жоден чоловік

не зміг би воювати.

Та попри все це, в історії України є немало ви-

датних жінок, які були не лише хорошими матеря-

ми й господинями, а й робили великі справи.

Леся Українка, яку

навчила бути стійкою, самостійною, вольовою, адже

вона протягом довгих років боролася і протистояла

тяжкій хворобі та владі. Це славетна

українська поетеса, громадська діячка, послідовний

і енергійний борець за незалежність українського

народу. Вона виявляла величезний інтерес до історії,

поезії та культури, збирала фольклор, вільно володі-

ла болгарською, грецькою, латинською, іспанською,

італійською, польською, німецькою, англійською та

французькою мовами. У свої дев’ятнадцять написа-

ла для молодших сестер підручник «Стародавня іс-

торія східних народів».