З початком визвольної війни активно почала формуватися українська національна державність. Її основні форми поступово склалися на Запорізькій Січі, свого подальшого розвитку отримали при гетьмані П.Сагайдачному. За часів його гетьманства пристрій Запоріжжя був частково распродержавен на «волость», або в «міста», де розміщувалися козацькі полки. Тут козацькі старшини фактично підлягали і не козацьке населення, яке не бажало підкорятися польській адмiністраціі. В ході боротьби з Польщею козацький державний апарат распродержавілся на звільнений територію України і став основою державного будівництва. Формально вищим органом була загальна рада всього війська, яка повинна вирішувати найважливіших військові і політичні питання. Однак скликався вона все рідше і її функції поступово почала виконувати рада старшин, яка прагнула впливати на рішення основних внутрішніх, військових і зовні - політичних справ. Венеціанський посол в Україні Альберт Віміна, який мав можливість спостерігати за роботою старшинської ради, називає її «суворим сенатом», де «козаки обмірковують справи ...». Фактично вся вища політична - адміністративно судова і військова влада належала гетьману, яка на час військових дій була необмеженою. Всі тодішні джерела свідчили про надзвичайно високий авторитет Б.Хмельницького в різних верствах населення. Деякі представники козацької адміністрації титулували його як «Божої милістю великого государя нашого Богдана Хмельницького, пан гетьман всього Війська Запорозького». Сучасники не виключали можливості проголошення його князем Русі.