Відповідь:

Якщо мова про твір Михайла Стельмаха "Гуси-лебеді летять", то стосунки між його дідусем і бабусею були дуже теплі, щирі, ніжні. Михайлик казав про них так: "Я нiколи не бачив дружнiших людей, як мої дiди". Односельчани дивувалися цим стосункам : "Де ж це видано так жалувати в селянствi жiнку, як жалував вiн? Коли дiдусь пiзно повертався з роботи чи заробiткiв, то шкодував будити свою дружину, а сiдав на призьбi коло її вiкна i отут, припадаючи росою, засинав до ранку". Відчувалося, що всі радості і біди ці двоє все життя ділили порівно: і важкий селянський труд, і радість від народження дітей, і біль від  їхньої втрати. А після раптової смерті дідуся і його дружина не довго затрималася на цьому світі.  

Пояснення: