Свої вірші Лі Бо будував за принципом паралелізму: опис природи передує стану людскої душі. Характерна для них і поширена в пейзажній ліриці увага до дрібних деталей, що творять катин безкрайньго Всесвіту.

Ду Фу показав живих людей - своїх сучасників. Одним з перших він спромігся, не порушуючи класичної будови вірша, шідобразити в поезіі "прикмети часу".  Життя китайців середини VIII ст. Ду Фу змальовує конкретно й достовірно, на тлі побуту доби, у вирі політичних подій. Недарма в традиційному китайському літеротурознавстві він має титул "шишен" (священомудрий поет)