29 травня 1660 року, в день свого тридцятиріччя, принц Карл Стюарт з тріумфом прибув до Лондона, де був проголошений королем Англії, Шотландії та Ірландії. Запорукою його повернення до влади стали амністія прихильників Англійської республіки і визнання непорушності економічних змін, що відбулись в Англії з 1649 року.
Писля страти Карла 30 січня 1649 року його 19-річний син принц Карл Стюарт був змушений рятуватись втечею до Голландії, де оголосив себе законним спадкоємцем англійського престолу. Через два роки він був визнаний законним спадкоємцем в Шотландії, куди прибув і коронувався в Единбурзі 1 січня 1651 року. Однак його прихильники були розгромлені військами [Олівера Кромвеля], і Карлу довелось переховуватись спочатку в Англії, а пізніше — виїхати до Франції.
Після поразки роялістів Шотландія і Ірландія, які були незалежними державами під управлінням одного монарха, були приєднані до [Англійської республіки] як частини «Англійської співдружності», в перейменованої в «Співдружність Англії, Шотландії і Ірландії». По смерті Кромвеля титул лорда-протектора перейшов до його сина Річарда, який не зумів сформувати стабільний уряд, — попри обрання нового парламенту він був змушений його розпустити і підкоритися Державній раді з колишніх депутатів і вищого генералітету, яка зажадала ліквідації системи протекторату. Пробувши при владі лише 264 дні, [25 травня] 1659 року Річард Кромвель добровільно подав у відставку і країну охопив хаос безвладдя.
Answers & Comments
Ответ:
29 травня 1660 року, в день свого тридцятиріччя, принц Карл Стюарт з тріумфом прибув до Лондона, де був проголошений королем Англії, Шотландії та Ірландії. Запорукою його повернення до влади стали амністія прихильників Англійської республіки і визнання непорушності економічних змін, що відбулись в Англії з 1649 року.
Писля страти Карла 30 січня 1649 року його 19-річний син принц Карл Стюарт був змушений рятуватись втечею до Голландії, де оголосив себе законним спадкоємцем англійського престолу. Через два роки він був визнаний законним спадкоємцем в Шотландії, куди прибув і коронувався в Единбурзі 1 січня 1651 року. Однак його прихильники були розгромлені військами [Олівера Кромвеля], і Карлу довелось переховуватись спочатку в Англії, а пізніше — виїхати до Франції.
Після поразки роялістів Шотландія і Ірландія, які були незалежними державами під управлінням одного монарха, були приєднані до [Англійської республіки] як частини «Англійської співдружності», в перейменованої в «Співдружність Англії, Шотландії і Ірландії». По смерті Кромвеля титул лорда-протектора перейшов до його сина Річарда, який не зумів сформувати стабільний уряд, — попри обрання нового парламенту він був змушений його розпустити і підкоритися Державній раді з колишніх депутатів і вищого генералітету, яка зажадала ліквідації системи протекторату. Пробувши при владі лише 264 дні, [25 травня] 1659 року Річард Кромвель добровільно подав у відставку і країну охопив хаос безвладдя.