KosogorovaNatasha
2) прислівники, утворені за допомогою прийменника-префікса по від порядкових числівників: по-пе́рше, по-дру́ге, по-тре́тє і т. д.;
KosogorovaNatasha
3) неозначені прислівники, що мають у своєму складі словотворчі частки будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: будь-де́, будь-коли́, будь-куди́; коли́-будь, куди́-будь; де-не́будь, коли́-не́будь, куди́-не́будь, як-не́будь; ка́зна-де, ка́зна-коли́; аби́-то, де́сь-то, та́к-то; хто́зна-де, хто́зна-як;
KosogorovaNatasha
4) складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди́-годи́, десь-і́нде, десь-і́нколи, сяк-та́к та ін.;
KosogorovaNatasha
5) складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів чи зі службовими словами між ними: дале́ко-дале́ко, ле́две-ле́две, ось-о́сь, тúхо-тúхо; будь-що-бу́дь, віч-на́-віч, всього́-на́-всього, де-не-де́, коли́-не-коли́, пліч-о́-пліч, хоч-не-хо́ч, як-не-я́к;
6) прислівники термінологічного характеру за традицією: де-фáкто, де-ю́ре.
Answers & Comments
Ответ:
через дефіс пишемо:
1) прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника-префікса по та суфіксів -ому або -(к)и, зрідка — -(ч)и, -(ж)и:
Объяснение:
по-ба́тьківському, по-бойово́му, по-бра́тньому, по-господа́рському, по-і́ншому, по-коза́цькому, по-на́шому, по-сво́єму, по-сусі́дському, по-украї́нському, по-христия́нському; по-ба́тьківськи, по-брате́рськи, по-господа́рськи, по-лю́дськи, по-сусі́дськи, по-украї́нськи; по-за́ячи, по-ведме́жи; також по-лати́ні.
6) прислівники термінологічного характеру за традицією: де-фáкто, де-ю́ре.
Через дефіс пишуться складні прислівники, утворені:
- від прикметників і займенників за допомогою префікса по- та закінчення -ому, -єму, -и (по-нашому, по-своєму, по-материнськи);
- за допомогою прийменника по від порядкових числівників (по-перше, по-четверте);
- неозначені складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то (аби-то, будь-де, коли-небудь);
- з двох прислівників (десь-інде, вряди-годи, тяжко-важко);
- повторенням слова або основи без службових слів (далеко-далеко, ледве-ледве), або зі службовими словами між ними (віч-на-віч, пліч-о-пліч);
- за традицією, термінологічного характеру (де-факто, де-юре).