Відповідь:

На мій погляд, обидва хлопчика - недолюблені діти. Хоча Федько ріс у сім"ї, а Кость був сиротою. Хлопці, які розраховували  в житті лише на себе і ні від кого не чекали на захист, ніколи нікому не жалілися. Напевне тому і не плакали, коли їх б"ють.

цитата: "Річ у тім, що Кость ніколи не плакав... Як його вже не били і хто вже його не бив... - нізащо не плакав! ... Коли ж уже, наприклад, кинуть за пазуху жарину або заткнуть голку в бік, то заверещить тоненько-тоненько, зажмуриться й біжить куди попало. А все-таки не плаче! Його так і прозвали за це "кам'яним виродком".

цитата: "Батько здійма з себе ремінь, кладе Федька на стілець і починає бити. Федько здригується всім тілом і шарпа ногами.

— А кляте ж яке! А кляте! — сплескує руками мати.— Хоч би ж попросило тата, хоч би заплакало. Камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь..."

Пояснення: