Климко відправився з рідного містечка до Слов"янська з надією роздобути там сіль, яку можна б було міняти на продукти.
Ночуючи у полі під скиртою, він на ранок зустрівся з солдатом-чехом, який поділився з ним галетами і коробочкою з сіллю.
У перші дні своєї подорожі він по дорозі натрапив жевріюче багаття. Хтось викопав картоплю і пік прямо на невеликій грядці. Климко ще раз уважно пройшовся по цій грядці, знайшов ще кілька картоплин і взяв їх з собою в дорогу.
Ще одну ніч Климко провів на баштані у курені. Ночі були вже досить холодні і хлопець простудився. А до того ще й у нього не було взуття.
Вранці хлопець почувався зовсім розбитим, але все рівно пішов у місто на базар. На базарі він зустрівся з різними людьми: бабуся-жебрачка, якій він подав милостиню; ворожка-шахрайка, яка в обмін на галети наворожила хлопцю "По ранєй дорогі вам пристоїть свіданя з мужом"; дівчину-заробітчанку, яка продавала свою хустку і букетик чорнобривців 9цю дівчину Климко разом із безногим шевцем врятували від облави поліцаїв), безногого шевця, який подарував хлопчині тапочки. Щвець сказав Климкові, що містечко, де можна було набрати солі він вже проминув, пройшовши лишнім 50 кілометрів, але щоб хоч якось допомогти хлопчині познайомив його з жіночкою, яка міняла виносила на базар сіль, щоб щось на неї виміняти - тіткою Мариною.
Климко допоміг їй дотягнути возика додому, де тітка Марина обіцяла відсипати йому солі. У тітки в домі він помився і хвороба звалила його з ніг. Три дні хлопець пролежав в гарячці. Тітка Марина доглядала за ним, а коли хлопець пішов на поправку і почав збиратися до дому, то просила його залишатися у неї жити. Климко пообіцяв, що відвезе учительці сіль і обов"язково повернеться. Тітка Марина допомогла Климкові сісти "зайцем" пробратися на товарняк, який йшов в сторону рідного містечка Климка. У вагоні були й інші люди: чоловік і кілька жінок. Але на одній із станцій німці вигнали їх з вагону. Ще з шістдесят кілометрів Климко знову йшов пішки. І вже на підході до рідної станції Климка випадково вбивають ворожі солдати, які хотіли влучити у полоненого, що втікав.
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь:
Климко відправився з рідного містечка до Слов"янська з надією роздобути там сіль, яку можна б було міняти на продукти.
Ночуючи у полі під скиртою, він на ранок зустрівся з солдатом-чехом, який поділився з ним галетами і коробочкою з сіллю.
У перші дні своєї подорожі він по дорозі натрапив жевріюче багаття. Хтось викопав картоплю і пік прямо на невеликій грядці. Климко ще раз уважно пройшовся по цій грядці, знайшов ще кілька картоплин і взяв їх з собою в дорогу.
Ще одну ніч Климко провів на баштані у курені. Ночі були вже досить холодні і хлопець простудився. А до того ще й у нього не було взуття.
Вранці хлопець почувався зовсім розбитим, але все рівно пішов у місто на базар. На базарі він зустрівся з різними людьми: бабуся-жебрачка, якій він подав милостиню; ворожка-шахрайка, яка в обмін на галети наворожила хлопцю "По ранєй дорогі вам пристоїть свіданя з мужом"; дівчину-заробітчанку, яка продавала свою хустку і букетик чорнобривців 9цю дівчину Климко разом із безногим шевцем врятували від облави поліцаїв), безногого шевця, який подарував хлопчині тапочки. Щвець сказав Климкові, що містечко, де можна було набрати солі він вже проминув, пройшовши лишнім 50 кілометрів, але щоб хоч якось допомогти хлопчині познайомив його з жіночкою, яка міняла виносила на базар сіль, щоб щось на неї виміняти - тіткою Мариною.
Климко допоміг їй дотягнути возика додому, де тітка Марина обіцяла відсипати йому солі. У тітки в домі він помився і хвороба звалила його з ніг. Три дні хлопець пролежав в гарячці. Тітка Марина доглядала за ним, а коли хлопець пішов на поправку і почав збиратися до дому, то просила його залишатися у неї жити. Климко пообіцяв, що відвезе учительці сіль і обов"язково повернеться. Тітка Марина допомогла Климкові сісти "зайцем" пробратися на товарняк, який йшов в сторону рідного містечка Климка. У вагоні були й інші люди: чоловік і кілька жінок. Але на одній із станцій німці вигнали їх з вагону. Ще з шістдесят кілометрів Климко знову йшов пішки. І вже на підході до рідної станції Климка випадково вбивають ворожі солдати, які хотіли влучити у полоненого, що втікав.
Пояснення: