Відповідь:

Але тихо і ласкаво

Подивився Милосердний

ГітчоМаніто могучий.

Наче батько, подивився

На дитячу ворожнечу.

Стомився ГітчоМаніто від одвічних сварок, незгод і суперечок, кривавих ИІйн, молитов про помсту. Щоб примирити племена між собою, Життя Владика шмалив Люльку Згоди й скликав на раду всі народи:

Йшли Чоктоси і Команчі,

Йшли Гурони і Мендени,

Делавери і Могоки,

Пони йшли і Чорноногі,

Оджибвеї і Дакоти

До Великої Плащини

Перед світлі Божі очі.

Коли зібралися всі разом, то ГітчоМаніто побачив, що. люди налаштовані пороже одне до одного, що ними рухає одвічне бажання помсти:

В їх очах — смертельний виклик.

В їх серцях — звіряча лютість.

І тоді Життя Владика звертається до людей із новим заповітом. Він говорить, що їхня сила — тільки у злагоді, а від ворожнечі буває лише безсилля. Гітчо-Маніто закликає людей до примирення, братерства і дружби.

Щоб допомогти індіанським народам досягти злагоди й миру, ГітчоМаніто посилає на землю Пророка.

І Пророк на землю прийде,

І покаже вам дорогу

До покути, до спасіння.

Проникливі слова Творця знайшли відгук у душах людей.

Змивши фарби, плями бою,

Вояки на берег вийшли

І у землю закопали

Свої палиці і зброю.

Ясною усмішкою зустрів ці дії Гітчо-Маніто і сховався у клубах білого диму під Люльки Згоди, яку за давнім звичаєм на знак примирення між собою запалили індіанці різних племен.

Щастя на землі можливе лише у мирі й злагоді. Про це слід пам’ятати й людям, які живуть у XXI сторіччі.

Пояснення: