Ответ: 1) Вузький - вужчий - найвужчий - більш/менш вузький - найбільш/найменш вузький; далекий - дальший - найдальший - більш/менш далекий - найбільш/найменш далекий.

2) Мороз - мороза (чітко окреслений іменник); пісок - піску (нечітко окреслений іменник); пліт - плоту(нечітко окреслений іменник); буряк - буряка(чітко окреслений іменник); Донбас - Донбасу (нечітко окреслений іменник); Київ - Києва(чітко окреслений іменник); Південний Буг - Південного Бугу (чітко окреслений іменник); вітер - вітру(нечітко окреслений іменник); квадрат - квадрату(нечітко окреслений іменник); орден - ордена (якщо нагорода - чітко окреслений іменник) / орден - ордену(якщо організація - нечітко окреслений іменник).

Объяснение: 2) Іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини (кого? чого?) можуть мати закінчення -а або -у (на письмі ще -я або -ю): клен — клена, гай — гаю. Вживання того чи іншого закінчення залежить від значення іменника.

За значенням іменники поділяються на назви чітко та назви нечітко окреслених предметів і понять.

Назви чітко окреслених предметів і понять:

назви істот (син, кінь, голуб),

охоплювані зором речі (ключ, трактор, дуб, пагорб),

частин тіла (палець, лоб),

днів тижня та місяців (понеділок, жовтень),

назви населених пунктів (Конотоп, Кременчук, Нью-Йорк),

різних мір (метр, кілограм),

наукові терміни (атом, суфікс).

Назви нечітко окреслених предметів і понять (назви предметів, які не охоплюються зором):

не мають певних меж (космос, шлях, ліс, Буг),

назви великих споруд (завод, стадіон),

територій (Крим, Казахстан),

збірні назви (горох, пісок),

назви речовин (граніт, кисень),

явищ (грім, вітер),

дій (біг, розгляд),

станів (сон, гнів),

абстрактних понять (прогрес, мир) тощо.