Князь позірно відмовляється від тиску на дракона й, навпаки, робить усе, щоб заприятелювати з ним. Для цього він щоденно приходить на галявину, де в компанії пустельника й дракона доволі приємно проводить час: друзі спілкуються за кубком хорошого вина, ведуть філософські бесіди, читають Грицькові вірші. У таких дружніх посиденьках минає літо. Раптово пустельник занеміг, перед смертю він розмовляє з Грицьком. Дракон признається своєму старому вчителю, що не вірить у те, що князь позбувся бажання знищити його. Пустельник умовляє дракона скористатися крилами і тікати від світу людей, які всі свої негаразди перекладають на дракона, мріючи того вбити. Але Грицько заявляє, що прийняв рішення вийти на герць заради князя, його доньки й Люботина. У відчаї пустельник намагається розкрити другові очі: життя володаря не варте й одного рядка поета, князь передусім хоче зміцнити свою владу, він не заслуговує драконової самопожертви. Закликаючи дракона тікати від жорстокого світу людей, пустельник умирає.
Настає осінь, тепер уже дракон і князь п’ють вино на могилі пустельника. Князь вирішує пришвидчити здійснення свого плану вбити дракона й знову починає бідкатися. Дракон уже давно очікує цієї розмови й зненацька повідомляє князеві, що згоден вийти на герць. Князь, усіма силами намагаючись приховати радість, спочатку ніби й відмовляє Грицька, сам же при цьому спідлоба слідкує за ним. Дракон, усе ще сподіваючись на порядність друга, на те, що той відмовиться від своїх підступних намірів, бреше, що нібито старий учитель кличе його до себе, але князь воліє нічого не помічати. Діловито повідомляє Грицькові, що привезе Настасію до нього, оголосивши, ніби дракон її викрав.
Answers & Comments
Ответ: Коли Грицько вирішив піти на герць?
Б) восени
Ответ: ----б)восени
Князь позірно відмовляється від тиску на дракона й, навпаки, робить усе, щоб заприятелювати з ним. Для цього він щоденно приходить на галявину, де в компанії пустельника й дракона доволі приємно проводить час: друзі спілкуються за кубком хорошого вина, ведуть філософські бесіди, читають Грицькові вірші. У таких дружніх посиденьках минає літо. Раптово пустельник занеміг, перед смертю він розмовляє з Грицьком. Дракон признається своєму старому вчителю, що не вірить у те, що князь позбувся бажання знищити його. Пустельник умовляє дракона скористатися крилами і тікати від світу людей, які всі свої негаразди перекладають на дракона, мріючи того вбити. Але Грицько заявляє, що прийняв рішення вийти на герць заради князя, його доньки й Люботина. У відчаї пустельник намагається розкрити другові очі: життя володаря не варте й одного рядка поета, князь передусім хоче зміцнити свою владу, він не заслуговує драконової самопожертви. Закликаючи дракона тікати від жорстокого світу людей, пустельник умирає.
Настає осінь, тепер уже дракон і князь п’ють вино на могилі пустельника. Князь вирішує пришвидчити здійснення свого плану вбити дракона й знову починає бідкатися. Дракон уже давно очікує цієї розмови й зненацька повідомляє князеві, що згоден вийти на герць. Князь, усіма силами намагаючись приховати радість, спочатку ніби й відмовляє Грицька, сам же при цьому спідлоба слідкує за ним. Дракон, усе ще сподіваючись на порядність друга, на те, що той відмовиться від своїх підступних намірів, бреше, що нібито старий учитель кличе його до себе, але князь воліє нічого не помічати. Діловито повідомляє Грицькові, що привезе Настасію до нього, оголосивши, ніби дракон її викрав.
Объяснение: