duvefihev
Помогите сделать синтаксичний розбiр :Ти велична i проста, ти стара i вiчно нова. Ти могутня, рiдна мово! Мово рiдна! Мово невмируща й нездоланна в просторi вiкiв! Ти потрiбна нам, як хлiб насущний, як дарунок вiчний прабатькiв. Мова-дух, у вiках нескорений, я йому поклонитися мушу. Згадавсь чомусь Iван Франко i вiчнодумна Леся Українка. I слову найрiднiшому звучати в життi народу сто тисячолiть.
duvefihev
Помогите сделать синтаксичний розбiр :Ти велична i проста, ти стара i вiчно нова. Ти могутня, рiдна мово! Мово рiдна! Мово невмируща й нездоланна в просторi вiкiв! Ти потрiбна нам, як хлiб насущний, як дарунок вiчний прабатькiв. Мова-дух, у вiках нескорений, я йому поклонитися мушу. Згадавсь чомусь Iван Франко i вiчнодумна Леся Українка. I слову найрiднiшому звучати в життi народу сто тисячолiть.
Answers & Comments
потрiбна нам, як хлiб насущний, як дарунок вiчний прабатькiв. Мова-дух, у вiках нескорений, я йому поклонитися мушу. Згадавсь чомусь Iван Франко i вiчнодумна Леся Українка. I слову найрiднiшому звучати в життi народу сто тисячолiть.
потрiбна нам, як хлiб насущний, як дарунок вiчний прабатькiв. Мова-дух, у вiках нескорений, я йому поклонитися мушу. Згадавсь чомусь Iван Франко i вiчнодумна Леся Українка. I слову найрiднiшому звучати в життi народу сто тисячолiть.