Речення з прямою мовою з роману Олеся Гончара "Собор"

1. «П, – а, – п».

"Бідолашний, – думала Єлька в присмутку, – стільки трудитись, і все намарне".

2.  «П, – а. – П».

"Ловко ж ти вмостився, – подає Вірунька голос із вікна. – І співаєш гарно, тільки якби замовк, було б ще краще".

3. «П?» – а.

"І це ти по всіх клубах так репетуєш?" – невідступне муляло Єльці, яка ще й досі не позбулася почуття сорому за нього.

4. А: «П».

Зовсім ненадовго зустрілися над парканом їхні погляди, Микола привітався, і незнайомка відповіла йому неголосно: «Здрастуйте».