Цитотехнологія — відносно нова галузь біологічних досліджень. Вона використовує різні методи, насамперед, методи виділення клітин з організмуі перенесення їх на поживні середовища. Там клітини продовжують жити ірозмножуватися. Культури таких клітин можна застосовувати не тільки длянаукових експериментів, але й у виробництві. Зокрема, це значно знижуєсобі вартість лікарських препаратів та зберігає природні ресурси.

Технологія включає в себе вивчення зразків, узятих з шийки матки (див. Тест Папаніколау),легень, шлунково-кишкового тракту або порожнини тіла. Зразки оцінюютьфахівці-медики відповідних спеціалізацій. У деяких лабораторіяхкомп'ютер виконує початкову оцінку, виділивши слайди, області, якіможуть становити особливий інтерес для подальшого розгляду. Аномальні зразки для остаточної інтерпретації розглядають фахівці-медики, патологоанатоми[2] .

У різних країнах існують різні вимоги до сертифікації і стандартів для цитотехнологій. Так, у СШАіснують два шляхи для сертифікації, після одержання ступеня бакалавра,слухачі відвідують акредитовані програми в цитотехнологіях, які тривають1 рік. Основи цитотехнологій можуть бути розглянуті і в рамкахбакалаврату. Після успішного завершення будь-якого з цих шляхів, вимаєте право брати сертифікаційні іспити, пропоновані Американськимтовариством з клінічної патології.[3]