Завдання.

1. Скласти простий план

2. Написати переказ тексту своїми словами.

ДЯКІВ НАЙМИТ

Двері школи одчинилися. Із сіней вийшов білоголовий хлопець. Лице в нього засмагле, темне, а очі голубі та ясні, мов шматочки ранішнього неба. Хлопець без шапки і босий. На ньому чорна сорочка, латані полотняні штани.

Гірко на душі в Тараса. Не життя в нього, а мука. Завжди голодний, у немитій сорочці. Босий та простоволосий узимку й улітку. Дяк не дуже піклувався про свого наймита. Ганяв його жебрачити, часом і сам з ним ходив. За невдачу серце завжди зривав на хлопцеві. Дня того не було, щоб не давав ляща.

Терпів усе Тарас, зціплював зуби: «Дарма, він учитель, я школяр. А все ж таки я в школі!»

Тільки що то інколи сяє, як золото, в цього жебрака? Може, він, як той казковий дурник, розгортає з ганчірочки чарівний золотий перстень з діамантами? Ні, то так сяють у хлопця замріяні очі після того, як зустрінеться у селі з тією кучерявою Оксанкою.

Оксана – дівчина висока, кароока, струнка, як очеретина. Дивиться на Тараса смутними й пильними очима. Гляне на його босі ноги у виразках, зітхне й скаже: «Учись, кажуть, з тебе люди будуть!» Пригріє хлопця карими очима, осяє посмішкою, піде. А сирота Шевченко кілька днів носить під нестриженим білим чубом два блискучих діаманти.
Please enter comments
Please enter your name.
Please enter the correct email address.
You must agree before submitting.

Answers & Comments


Copyright © 2025 SCHOLAR.TIPS - All rights reserved.