Здравствуйте! Можете пожалуйста помочь с практической по истории Украины 8 класс. Тема: Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва. Буду очень благодарна, поставлю все звёзды.
Практична робота:
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва
1. Традиції та побут.
Завдання 1. Уважно прочитайте уривки з документів і дайте відповідь на запитання:
1. Якими були основні заняття козаків та як саме вони ними займалися?
2. Якими були особливості козацького побуту на січі?
3. У чому, на вашу думку, полягав головний сенс обряду побратимства?
На фото текст. Вот ещё три
З опису В. Антоновича «Про козацькі часи на Україні»
«Життя запорозьких козаків у самій Січі й життя в зимівниках і бурдюгах значно відрізнялося одне від одного. На Січі жили неодружені козаки і в Січ аж ніяк не допускали жінок, чи буде то мати, сестра або стороння жінка для козака. Запорозьким козакам не дозволяється бути одруженими усередині їхніх жител (В Січі), а які вже одружені, повинні, щоб дружини їх жили в близьких місцях, куди їздять вони до них тимчасово, але це потрібно робити так, щоб не знали старшини. Звичай нежонатості запорізьких козаків може бути пояснений перш за все їх військовим станом. Постійно зайнятий війною, постійно в погоні за ворогом, постійно піддаючись різного роду випадкам, запорожець не міг, зрозуміло, і думати про мирне сімейне життя…
Із праці О. Апанович «Побратимство у запорозьких козаків»
Серед січовиків був поширений звичай «побратимства», корені якого сягають у первіснообщинний період історії людства. Два одиноких запорожця укладали між собою «вічний союз» про взаємне піклування. Вони зобов’язувались вчасно поспішати на допомогу один одному, відводити несподівану небезпеку, визволяти і навіть жертвувати життям один заради одного, якщо це буде необхідно.
Присягу на взаємну вірність і відданість до скону вони скріплювали своєрідним ритуалом: тримаючи чашу побратимства обіруч, пили з неї… Щоб дружба мала силу закону, побратими йшли до церкви й тут у присутності священика давали «заповітне слово» Потім побратими ставили
власноручні підписи, слухали молитву або відповідне місце з Євангелія, дарували один одному хрести й ікони, тричі цілувалися і виходили з церкви наче рідними братами до кінця життя.
…Побратимство надавало великої сили. Воно було однією з таємних причин їх непереможності.»
Практична робота:
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва
1. Традиції та побут.
Завдання 1. Уважно прочитайте уривки з документів і дайте відповідь на запитання:
1. Якими були основні заняття козаків та як саме вони ними займалися?
2. Якими були особливості козацького побуту на січі?
3. У чому, на вашу думку, полягав головний сенс обряду побратимства?
На фото текст. Вот ещё три
З опису В. Антоновича «Про козацькі часи на Україні»
«Життя запорозьких козаків у самій Січі й життя в зимівниках і бурдюгах значно відрізнялося одне від одного. На Січі жили неодружені козаки і в Січ аж ніяк не допускали жінок, чи буде то мати, сестра або стороння жінка для козака. Запорозьким козакам не дозволяється бути одруженими усередині їхніх жител (В Січі), а які вже одружені, повинні, щоб дружини їх жили в близьких місцях, куди їздять вони до них тимчасово, але це потрібно робити так, щоб не знали старшини. Звичай нежонатості запорізьких козаків може бути пояснений перш за все їх військовим станом. Постійно зайнятий війною, постійно в погоні за ворогом, постійно піддаючись різного роду випадкам, запорожець не міг, зрозуміло, і думати про мирне сімейне життя…
Із праці О. Апанович «Побратимство у запорозьких козаків»
Серед січовиків був поширений звичай «побратимства», корені якого сягають у первіснообщинний період історії людства. Два одиноких запорожця укладали між собою «вічний союз» про взаємне піклування. Вони зобов’язувались вчасно поспішати на допомогу один одному, відводити несподівану небезпеку, визволяти і навіть жертвувати життям один заради одного, якщо це буде необхідно.
Присягу на взаємну вірність і відданість до скону вони скріплювали своєрідним ритуалом: тримаючи чашу побратимства обіруч, пили з неї… Щоб дружба мала силу закону, побратими йшли до церкви й тут у присутності священика давали «заповітне слово» Потім побратими ставили
власноручні підписи, слухали молитву або відповідне місце з Євангелія, дарували один одному хрести й ікони, тричі цілувалися і виходили з церкви наче рідними братами до кінця життя.
…Побратимство надавало великої сили. Воно було однією з таємних причин їх непереможності.»
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Ответ:
Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас
Практичне заняття 2
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва
(Теоретичні відомості)
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за допомогою системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за допомогою вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
В похід виходило близько 300 чайок (приблизно 20 тис. козаків). Плавали чайки Чорним та Азовським морями, Дніпром, Дунаєм, Бугом, сягали Кафи, Варни, Стамбула та інших поселень на узбережжі.
Козацька зброя: рушниця, спис, шабля, луки і стріли, легкі гармати.
Кожен козак у поході, крім рушниці, повинен був мати ще сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали або зв’язувати вози, готуючи табір до відбиття ворога.
Під час походу брали й харчі: у бочці тримали сухарі; мали варене пшоно та змішане з водою тісто, яке їли разом із пшоном. Називали цю страву саламахою. Брали у походи сало.
Під час походу панувала сувора дисципліна. Найбільшою провиною вважали зраду козацтву та Батьківщині.
Усе козацтво поділялося на полки по 500-1000, а згодом і більше вояків, очолюваних полковником.
Полки складалися із сотень, керованих сотниками.
Усе українське козацтво очолював гетьман, а запорозьке козацтво — кошовий отаман. Під час походу він мав необмежену владу.
Традиції та побут українського козацтва