Зі школи Оксана поспішала додому. Мама веліла не запізню- ватися: сусіди справляли новосілля і запросили їх на знайомини. В автобусі Оксана зайняла зручне місце й безтурботно пори- нула у свої мрії. На одній із зупинок увійшла й стала якраз біля неї літня жінка з важкими сумками в руках. Пасажири попро- сили дівчину поступитися місцем. Та Оксана вдала, ніби не чує. Увечері вона з матір'ю та батьком пішли до нових сусідів. Двері відчинилися і на порозі стала жінка, яку Оксана так образила своєю нечемністю в автобусі, а на столі було часту- вання з тих самих важких сумок. Дівчина ладна була провали- тися крізь землю. Мати вихваляла перед новою сусідкою свою доньку, яка вона вихована та скромна, і вчиться добре, і вдома допомагає... Кожне мамине слово, як насмішка, стьобало дівчину. А су- сідка спокійно дивилася їй просто в очі. Той погляд надовго запам'ятався Оксані (А. Гамарник). Складіть і запишіть план тексту.​