Знайдіть у тексті й випишіть дієслівні словосполучення.
У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. Коли його обмаль – чваньковите золото просто непотріб. Його закопують у землю, як мерця, його ховають за ковані двері, як найпідлішого злочинця. А хліб і в бундючні хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підносах із шанобою. Ти, золото, годишся тільки для того, щоб на тобі подавали до столу звичайний чорний хліб. Недарма збіднілі народи відверталися від держав, що мали багато золота, й простягали руки до тих, що мали багато хліба. Хліб переважує все. Одне пшеничне зерно тяжче за гори золота. Вкинуте в землю, воно лише за один рік дає тисячі зерен. А золотий мішок вік пролежить у землі й нічого не вродить. Тож недарма хлібом і сіллю зустрічає Русь своїх дорогих гостей. Ідіть, народи! Русь не відмовить вам, як не відмовить сусід сусідові, село селу. Можливо, в інших державах не так заведено. А у нас – ні. У нас віддають хліб тією ж міркою, якою позичили. Ми позичаємо хліб на багатство (В. Земляк).
2. Визначте типи підрядного зв’язку у словосполученнях.
1. Пшеничне колосся, добре працювати, сила краси, повен надій, робити наспіх, закінчити навчання, батько з сином, уважний до старших, добре пам’ятати, здатний зробити.
2. Місто Черкаси, читає аналізуючи, вчасно повернутися, тривожні ночі, березове гілля, добре знати, робити нашвидку, чисті озера, свіжість рослини, обмін досвідом.
3. Грудочка землі, самостійне виконання, вийти назустріч, дивитися пильно, схаменутися вчасно, сонячне безгоміння, прийти з вимогою, прийнято вважати, збережене сумління, відкриття виставки.
4. Краплина радості, поетичні рядки, образність народної мови, об’єктивно оцінити, попередити вчасно, весняний грім, втілюючи в життя, сонячні промені, підхід до проблеми, сповнений любові.
3. Випишіть усі словосполучення з речень , поставте питання від головного до залежного слова, визначте вид словосполучення за головним словом, укажіть вид зв’язку.
Далі стежка йшла болотяними луками. Серед густих трав яскраво пишались високі, розрослі голівки жовтих квіток. Дика конюшина вкривала низькі трави білими й червоними голівками