Ответ:

У пейзажній поезії Сосюри «Осінь» мальовничі картини осіннього довкілля також сприяють розкриттю душевного стану автора. Узявши за основу образ красивого згасання природи, поет збагатив його неповторністю індивідуальних переживань. Замилування красою осені поєднується у творі з філософським усвідомленням неминучої втрати.

Особливе враження справляє яскравий зоровий образ: жовтокоса й синьоока вершниця на чорному коні, під золотими копитами якого, немов у казці, змінюється все довкола. Краєвид нагадує пустку, навкруги панує тиша — усе скорилося силі цієї казкової вершниці.

Образи тиші й покори доповнюють філософський зміст твору, навіюючи роздуми про невблаганий рух природи, виявом якого є зміни в нашому житті.

Ідейно-художній аналіз „Осінь”

Літературний рід — лірика.

Жанр — вірш.

Вид: пейзажна лірика

Тема: зображення приходу осінньої пори

Ідея: вираження тривоги ліричного героя через опис осінньої природи

Мотив — тужливі настрої, викликані настанням осені; краса осінньої природи.

Віршований розмір: шестистопний хорей з пірихієм

Римування: перехресне

Художні засоби:

Епітети: «синя тишина», «пелюстки печальні», «осінь жовтокоса», «синьоока осінь», «баский кінь», «сади пустинні», «далечінь холодна», «берізка гола», «золоті копита чорного коня»

Метафори: «покора розлита», «В’яне все навколо, де пройдуть копита».