Типи вищої нервової діяльності - типологія І. П. Павлова, сукупність вроджених властивостей нервової системи (сили, врівноваженості, рухливості), що визначають індивідуальні особливості вищої нервової діяльності та характер взаємодії організму з навколишнім середовищем. Тип вищої нервової діяльності є фізіологічною основою темпераменту, це природжений конституційний вид нервової діяльності - генотип, який під різноманітними впливами навколишнього оточення перетворюється в фенотип, характер.Властивості нервової системи: сила, врівноваженість, рухливість.Сила нервової системи - стійкість до тривалого впливу подразника, як збудливого типу, так і того, що загальмовує (сила-слабкість).Врівноваженість - співвідношення збудження і гальмування (врівноваженість-неврівноваженість).Рухливість - швидкість виникнення або припинення збудження-гальмування (лабільність-інертність).Завдяки різним комбінаціям трьох основних властивостей нервової системи І. П. Павлов виділив чотири різко окреслені типи, що відрізняються за адаптивними здібностям і стійкостями до агентів, що невротизують.

Объяснение:

БЛА БЛА