Відповідь:

Жовтень був мінливим. То сонце пригрівало опустілі поля, то вітер гнав

швидкі хмари понад землею. Вологе опале листя ранками ставало крихким, тому

що почалися заморозки. Але чи під сонячним небом, чи під низькими хмарами

земля спокійно відпочивала.

Піднятий зяб був чорний і бархатистий, а озимина лежала зеленим шовком.

І зелень її була по-весняному свіжа і пружна.

А в лісах і на лугах помирали трави. Спочатку вони розгорялися в осінній

пожежі й мінилися багряно-золотим суцвіттям, а потім то сохли під сонцем, то

мокли під дощем, тому-то потемніли і припали до землі.

У лісі стало і просторніше, і світліше. Поміж кронами дерев вільніше

просвічувалась синява неба. Кокетливо виглядали кетяги калини з-поміж

різнокольорового листя. Вони не тільки прикрашали осінній ліс, а й не давали

розгортатися смутку в душі людини.

Пояснення:

МОЖНА ЯК НАЙКРАЩУ БУДЬ ЛАСКА!!!!?????