Політика освіченого абсолютизму (18 століття) характеризувалася комплексом заходів, спрямованих на зміцнення влади монарха та підвищення культурного рівня населення.
До позитивних рис політики освіченого абсолютизму можна віднести:
Здійснення реформ у сфері законодавства, військової та фінансової сфер.
Розвиток науки, освіти, мистецтва, архітектури, літератури, театру, музики та інших галузей культури.
Розширення соціальних прав і свобод населення, включаючи свободу слова, думки та віросповідання.
Підвищення рівня життя населення та поліпшення умов праці.
Розвиток міжнародної торгівлі та економічного прогресу.
Однак, до негативних рис політики освіченого абсолютизму можна віднести:
Спроби монархів обмежити права народу та зберегти абсолютну владу.
Спроби цензурувати свободу думки та віросповідання.
Відсутність універсального виборчого права та утворення демократичних інституцій.
Запровадження реформ, які спричиняли гострі соціальні конфлікти та нерівність.
Розширення імперських амбіцій та збільшення колоніальних експансій, що призводило до експлуатації народів та загострення геополітичних конфліктів.
Політика освіченого абсолютизму має як позитивні, так і негативні риси.
До позитивних рисів політики освіченого абсолютизму можна віднести:
1. Реформування системи освіти: у рамках політики освіченого абсолютизму розвивалась система загальної освіти та відкривалися нові навчальні заклади, що дозволяло більшій кількості людей здобувати освіту.
2. Поліпшення громадського благополуччя: зокрема, завдяки політиці освіченого абсолютизму розвивалась наука, культура та техніка, що сприяло поліпшенню якості життя людей.
3. Розвиток інфраструктури: завдяки освіченому абсолютизму розвивалась інфраструктура, зокрема будувалися дороги, канали, мости, що сприяло зростанню економіки.
До негативних рис політики освіченого абсолютизму можна віднести:
1. Загальна влада монарха: освічений абсолютизм мав характер абсолютної монархії, що означало концентрацію влади в руках монарха та його прибічників. Це може призводити до порушення прав людини та пригнічення національних меншин.
2. Елітаризм: велика увага приділялася освіті тільки елітних верств суспільства, тоді як більша частина населення мала обмежений доступ до освіти.
3. Повільність реформ: хоча політика освіченого абсолютизму призводила до змін у суспільстві, реформи реалізовувалися дуже повільно, через що розвиток суспільства відбувався не так швидко, як можна було б очікувати.
Answers & Comments
Ответ:
Політика освіченого абсолютизму (18 століття) характеризувалася комплексом заходів, спрямованих на зміцнення влади монарха та підвищення культурного рівня населення.
До позитивних рис політики освіченого абсолютизму можна віднести:
Здійснення реформ у сфері законодавства, військової та фінансової сфер.
Розвиток науки, освіти, мистецтва, архітектури, літератури, театру, музики та інших галузей культури.
Розширення соціальних прав і свобод населення, включаючи свободу слова, думки та віросповідання.
Підвищення рівня життя населення та поліпшення умов праці.
Розвиток міжнародної торгівлі та економічного прогресу.
Однак, до негативних рис політики освіченого абсолютизму можна віднести:
Спроби монархів обмежити права народу та зберегти абсолютну владу.
Спроби цензурувати свободу думки та віросповідання.
Відсутність універсального виборчого права та утворення демократичних інституцій.
Запровадження реформ, які спричиняли гострі соціальні конфлікти та нерівність.
Розширення імперських амбіцій та збільшення колоніальних експансій, що призводило до експлуатації народів та загострення геополітичних конфліктів.
Объяснение:
Політика освіченого абсолютизму має як позитивні, так і негативні риси.
До позитивних рисів політики освіченого абсолютизму можна віднести:
1. Реформування системи освіти: у рамках політики освіченого абсолютизму розвивалась система загальної освіти та відкривалися нові навчальні заклади, що дозволяло більшій кількості людей здобувати освіту.
2. Поліпшення громадського благополуччя: зокрема, завдяки політиці освіченого абсолютизму розвивалась наука, культура та техніка, що сприяло поліпшенню якості життя людей.
3. Розвиток інфраструктури: завдяки освіченому абсолютизму розвивалась інфраструктура, зокрема будувалися дороги, канали, мости, що сприяло зростанню економіки.
До негативних рис політики освіченого абсолютизму можна віднести:
1. Загальна влада монарха: освічений абсолютизм мав характер абсолютної монархії, що означало концентрацію влади в руках монарха та його прибічників. Це може призводити до порушення прав людини та пригнічення національних меншин.
2. Елітаризм: велика увага приділялася освіті тільки елітних верств суспільства, тоді як більша частина населення мала обмежений доступ до освіти.
3. Повільність реформ: хоча політика освіченого абсолютизму призводила до змін у суспільстві, реформи реалізовувалися дуже повільно, через що розвиток суспільства відбувався не так швидко, як можна було б очікувати.