Завдання 1. Визначення абсолютного порога слуху.
1. Перший учень сідає на стілець і заплющує очі. Другий учень повільно наближає механічний годинник до вуха першого учня доти, доки той не почує звучання
годинникового механізму.
2. Третій учень вимірює відстань, на якій перший учень почув звук (від вуха
першого учня до годинника).
3. Повторіть дослід тричі для лівого й правого вух. Запишіть одержані дані та
знайдіть середнє значення.
4. Учні міняються ролями і визначають величину індивідуального порога слухової чутливості.
Завдання 2. Демонстрація слухової адаптації.
1. Перший учень знову сідає на стілець і заплющує очі. Другий учень підносить
годинник близько до вуха першого учня. Після 4–5 с другий учень починає повільно
віддаляти його від вуха першого учня доти, доки той перестане чути звучання годин- никового механізму.
2. Третій учень вимірює відстань від вуха першого учня до точки, коли той пере- став чути звучання годинникового механізму.
3. Повторіть дослід тричі для лівого й правого вух. Запишіть одержані дані та
знайдіть середнє значення відстані.
4. Учні міняються ролями.
Чому виміряна відстань за віддалення годинника від вуха більша, ніж у разі наближення його до вуха?
Зробіть висновок: про що свідчить підвищення порога слухової чутливості?
1. Перший учень сідає на стілець і заплющує очі. Другий учень повільно наближає механічний годинник до вуха першого учня доти, доки той не почує звучання
годинникового механізму.
2. Третій учень вимірює відстань, на якій перший учень почув звук (від вуха
першого учня до годинника).
3. Повторіть дослід тричі для лівого й правого вух. Запишіть одержані дані та
знайдіть середнє значення.
4. Учні міняються ролями і визначають величину індивідуального порога слухової чутливості.
Завдання 2. Демонстрація слухової адаптації.
1. Перший учень знову сідає на стілець і заплющує очі. Другий учень підносить
годинник близько до вуха першого учня. Після 4–5 с другий учень починає повільно
віддаляти його від вуха першого учня доти, доки той перестане чути звучання годин- никового механізму.
2. Третій учень вимірює відстань від вуха першого учня до точки, коли той пере- став чути звучання годинникового механізму.
3. Повторіть дослід тричі для лівого й правого вух. Запишіть одержані дані та
знайдіть середнє значення відстані.
4. Учні міняються ролями.
Чому виміряна відстань за віддалення годинника від вуха більша, ніж у разі наближення його до вуха?
Зробіть висновок: про що свідчить підвищення порога слухової чутливості?
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Ответ:
Слухова адаптація - це процес пристосування слухових рецепторів до різного рівня гучності звукових подразників. Вона полягає в тому, що під впливом постійного або тривалого звуку чутливість слухових рецепторів знижується, а при припиненні звуку чутливість повертається до норми. Це дає змогу органам слуху пристосовуватися до різних умов існування і сприймати багатоманітність звукових сигналів.
Вимiряна вiдстань за вiддалення годинника вiд вуха бiльша, нiж у разi наближення його до вуха, тому що при наближеннi годинника до вуха чутливiсть слухових рецепторiв пiдвищується i ми починаємо чути звук на бiльш далекiй вiдстанi. При вiддаленнi годинника вiд вуха чутли- вость слухових рецепторiv знижуються i ми перестаємо чyти зvук на менш далекii viiдаii.
При пидvищеннii порогa cлyxovoi чyтлиvостii ми стaємo менш спpиймаючими для cлaбкиx i постijниx зvyкiv. Цe свidчить про тe, щo oргaни cлyxy заxищaютьcя vid пepenapyзeння i шкidлиvix vплиviv.
Объяснение: