Управління міжнародними каналами розподілу

Назвати та обґрунтувати митні режими, які застосовувались в ситуації 1 та ситуації 2


Ситуація 1.
Вінницьке підприємство – виробник настільних побутових інкубаторів, продало партію товару власного виробництва польському оптовикові – юр особі, визнавши при цьому за собою гарантійні зобов’язання строком на 3 роки (що прописано в супровідних і експлуатаційних документах на товар). Не уповноважуючи на гарантійне обслуговування третіх осіб, постачальник анонсував, що виконуватиме ці зобов’язання самостійно, за своєю адресою.
Уже через місяць виробник зіштовхнувся з претензією з боку польської фізособи – споживача (кінцевий покупець) щодо дефекту в одному з проданих виробів. Товар доставлено в Україну за рахунок виробника. У ремонтному центрі – підрозділі виробника визначили причину несправності: вихід із ладу німецької плати терморегуляції (імпортовано виробником) і замінили її (з огляду ремонтонепридатність) новою. Відремонтований товар відіслали назад до Польщі, знову ж таки, за рахунок виробника.



Ситуація 2.
Резидент імпортував для власних господарських потреб виробниче обладнання, увів його в експлуатацію і через певний час після початку використання виявив дефект, який можливо усунути під час ремонту. У ЗЕД-контракті на постачання обладнання питання гарантій постачальника (його обов’язків щодо усунення дефектів) не було врегульовано. Проте сторони домовилися , що постачальник-нерезидент здійснить гарантійний ремонт за кордоном і повністю компенсує витрати (втрати, збитки) українського покупця у зв’язку з ремонтом (на демонтаж, транспортування, сплату будь-яких пов’язаних із цим платежів, у тому числі і ПДВ – за їх наявності). Обладнання було вивезено за межі України для ремонту і після ремонту повернуто покупцеві. Відходів після ремонту не утворилося.