1. Дайте визначення понять: «сім'я», «шлюб».
2. Запишіть назви нормативних актів, які містять положення про захист прав дитини в сім'ї.
3. Проаналізуйте ситуації з правової точки зору.
1) 17-річна Тетяна М. уклала шлюб із 20-річним Андрієм К. До реєстрації шлюбу майбутнє подружжя уклало шлюбний договір. Тетяна, як неповнолітня, отримала для цього письмову згоду батьків. Через три місяці вона одержала у спадок земельну ділянку, у зв'язку з чим подружжя вирішило внести зміни до шлюбного договору. Батьки Тетяни були проти. Вони стверджували, що без їхньої згоди дівчина, як неповнолітня, не має права змінювати шлюбний договір.
Чи потрібна в такій ситуації згода батьків?
2) Після укладення шлюбу подружжя вирішило залишити свої дошлюбні прізвища. Згодом, коли в них народилася дитина, кожен із батьків хотів дати їй власне прізвище.
Що ви порадите батькам у цій ситуації?
4. Цікава ваша думка! За свідченням фахівців, українці дуже важко полишають узвичаєну практику, за якою в разі розлучення батьків дитина залишається з матір'ю. Проте одним із принципів шлюбу є рівність: один із подружжя має ті самі права, що й інший. Сьогодні чоловіки стали активнішими, щоб відстояти право займатися повноцінним вихованням своєї дитини. Як наслідок — «недільним» батьком стає мати. Як ви ставитеся до такого явища? Чому?
2. Запишіть назви нормативних актів, які містять положення про захист прав дитини в сім'ї.
3. Проаналізуйте ситуації з правової точки зору.
1) 17-річна Тетяна М. уклала шлюб із 20-річним Андрієм К. До реєстрації шлюбу майбутнє подружжя уклало шлюбний договір. Тетяна, як неповнолітня, отримала для цього письмову згоду батьків. Через три місяці вона одержала у спадок земельну ділянку, у зв'язку з чим подружжя вирішило внести зміни до шлюбного договору. Батьки Тетяни були проти. Вони стверджували, що без їхньої згоди дівчина, як неповнолітня, не має права змінювати шлюбний договір.
Чи потрібна в такій ситуації згода батьків?
2) Після укладення шлюбу подружжя вирішило залишити свої дошлюбні прізвища. Згодом, коли в них народилася дитина, кожен із батьків хотів дати їй власне прізвище.
Що ви порадите батькам у цій ситуації?
4. Цікава ваша думка! За свідченням фахівців, українці дуже важко полишають узвичаєну практику, за якою в разі розлучення батьків дитина залишається з матір'ю. Проте одним із принципів шлюбу є рівність: один із подружжя має ті самі права, що й інший. Сьогодні чоловіки стали активнішими, щоб відстояти право займатися повноцінним вихованням своєї дитини. Як наслідок — «недільним» батьком стає мати. Як ви ставитеся до такого явища? Чому?
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Відповідь:
1. Поняття "сім'я" можна визначити як соціальну інституцію, що складається з батьків (або батька/матері) та дітей, які мають спільне проживання і взаємини, а також спільні цінності, традиції та інтереси.
Поняття "шлюб" означає офіційно зареєстрований союз двох людей, який встановлює юридичні, економічні та соціальні зв'язки між ними.
2. Нормативні акти, які містять положення про захист прав дитини в сім'ї, включають:
3. 1) В даній ситуації потрібна згода батьків, оскільки Тетяна М. є неповнолітньою, і згідно зі статтею 29 Сімейного кодексу України, неповнолітні, які уклали шлюб, повинні мати письмову згоду батьків (або опікуна, піклувальника) на укладення шлюбу та на зміну договору про умови спільного проживання подружжя. Тому, якщо батьки Тетяни не дали згоду на зміну умов шлюбного договору, то зміни не є правомірними.
2) Згідно зі статтею 156 Сімейного кодексу України, дитина, яка народилася в шлюбі, отримує прізвище батька, матері або обох батьків, за їхнім спільним погодженням. Отже, якщо батьки не можуть домовитися щодо прізвища дитини, то їм можна порадити звернутися до нотаріуса для вирішення цього питання, наприклад, шляхом укладення домовленості про прізвище дитини.
4. З одного боку, принцип рівності подружжя має застосовуватися і в контексті виховання дітей. Чоловіки, так само як і жінки, мають право брати активну участь у вихованні своїх дітей. З іншого боку, важливо враховувати інтереси дітей. У кожній родині ситуація є унікальною, тому важливо знаходити оптимальне рішення, яке б забезпечувало максимальний комфорт та благополуччя дітей.
Варто пам'ятати, що виховання дітей – це важлива відповідальність, яка не залежить від статі батьків. Кожен батько та мати мають рівне право та можливість відігравати важливу роль у вихованні своїх дітей. У випадку розлучення батьків важливо знайти конструктивний підхід та домовитися щодо виховання та опіки над дітьми, щоб забезпечити їхній найкращий інтерес.