Срочно!!!!!!!!!!!!!!
Дайте відповіді на проблемні питання
1. Яку характерну особливість поняття «корисність» відбиває епіграф до даної теми ?
2. Дайте визначення сутності понять «потреба», «благо», «антиблаго», «економічне благо», «корисність», «загальна корисність», «гранична корисність».
3. Які фактори визначають вибір споживача в ринковій системі?
4. У якому випадку поведінку споживача слід вважати раціональною? Чому раціональна поведінка не завжди притаманна реальним споживачам?
5. На якому припущенні ґрунтується кількісна теорія корисності?
6. Яку корисність максимізує споживач? Чим відрізняються поняття «гранична корисність» і «сукупна корисність»? Як розраховується показник граничної корисністі?
7. У чому полягає суть закону спадної граничної корисності?
8. Як споживачі збалансовують свій вибір благ у рамках обмеженого бюджету згідно із другим законом Госсена?
Дайте відповіді на проблемні питання
1. Яку характерну особливість поняття «корисність» відбиває епіграф до даної теми ?
2. Дайте визначення сутності понять «потреба», «благо», «антиблаго», «економічне благо», «корисність», «загальна корисність», «гранична корисність».
3. Які фактори визначають вибір споживача в ринковій системі?
4. У якому випадку поведінку споживача слід вважати раціональною? Чому раціональна поведінка не завжди притаманна реальним споживачам?
5. На якому припущенні ґрунтується кількісна теорія корисності?
6. Яку корисність максимізує споживач? Чим відрізняються поняття «гранична корисність» і «сукупна корисність»? Як розраховується показник граничної корисністі?
7. У чому полягає суть закону спадної граничної корисності?
8. Як споживачі збалансовують свій вибір благ у рамках обмеженого бюджету згідно із другим законом Госсена?
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Объяснение:
1. Епіграф до даної теми відбиває характерну особливість поняття «корисність», а саме - її суб'єктивність і індивідуальність. Корисність є відносною і залежить від особистих потреб, уподобань та обставин кожного конкретного споживача.
2. Потреба - це внутрішній стан людини, що виражає її бажання задовольнити певний фізичний або психологічний дефіцит. Благо - це все, що може задовольнити потребу. Антиблаго - це небажана або шкідлива річ. Економічне благо - це матеріальний об'єкт або послуга, яка має корисну властивість та є об'єктом обміну на ринку. Корисність - це властивість блага задовольняти потребу та приносити задоволення. Загальна корисність - це корисність, яку споживач отримує від сукупності всіх одержуваних благ. Гранична корисність - це корисність, яку споживач отримує від додаткової одиниці блага.
3. Вибір споживача в ринковій системі залежить від наступних факторів: доходу споживача, ціни на товари та послуги, особистих уподобань та потреб, доступності замінників товарів, маркетингових впливів та реклами.
4. Поведінку споживача можна вважати раціональною, коли він діє з метою максимізації своєї корисності або задоволення потреб, враховуючи обмеження, які він зазнає, такі як обмежений бюджет. Раціональна поведінка споживача повинна бути логічною, обґрунтованою і відповідною його потребам та можливостям. Проте, у реальному житті споживачі не завжди діють раціонально, тому що їхні вчинки можуть бути вплинуті емоціями, недостатнім інформаційним задором, залежністю від певних товарів або послуг, та іншими факторами.
5. Кількісна теорія корисності базується на припущенні, що корисність товару можна виміряти відносними одиницями, називаними "утилітами". Згідно з цією теорією, споживачі приймають рішення на основі порівняння між корисностями, які вони отримують від різних товарів та послуг, відповідно до їхньої ціни.
6. Споживач максимізує свою корисність, задовольняючи свої потреби через споживання різних товарів та послуг. Гранична корисність - це корисність, яку споживач отримує від додаткової одиниці товару або послуги. Сукупна корисність - це загальна корисність, яку споживач отримує від усіх одиниць товару або послуги, які він споживає. Гранична корисність може бути розрахована як зміна сукупної корисності, яка виникає від додаткової одиниці товару або послуги.
7. Закон спадної граничної корисності стверджує, що з кожним наступним споживачем блага, корисність від кожної додаткової одиниці блага зменшується. Іншими словами, перша одиниця блага надає найбільшу корисність, друга - меншу, третя - ще меншу і так далі. Коли споживач отримує більше одиниць блага, він готовий платити за кожну наступну одиницю менше, тому що його задоволення з кожною додатковою одиницею зменшується.
8. Згідно з другим законом Госсена, споживачі збалансовують свій вибір благ у рамках обмеженого бюджету, забезпечуючи рівність спадної граничної корисності на кожну витрачену одиницю грошей. Це означає, що при виборі між двома благами, споживачі вирішують, якість одного блага можна зменшити на користь іншого, поки спадна гранична корисність кожного блага не буде однаковою. Отже, споживачі будуть купувати ті блага, які забезпечують їм найбільшу корисність за кожну витрачену одиницю грошей.