Завдання 1. Відредагуйте подані речення, взяті з оголошень
Зніму в оренду квартиру
6 грудня у приміщенні актового залу пройде виступ до дня Збройних сил. По завершенню бажаючі зможуть прийняти участь у конкурсах. Плануються розваги, ігри, шутки
За допомогою нового авторського метода у вас є можливість схуднути на протязі трьох місяців. Прийом проводиться психотерапевтом
Запрошуються на роботу бугалтера з стажом роботи не менше трьох років
Перспективний у майбутньому молодий юнак шукає дружину для створення сім’ї. Прошу розведених не турбувати

Завдання 2. Поясніть значення поданих слів, увівши їх до словосполучень чи речень. Поряд наведіть приклад ненормативного вживання цього слова.
Наприклад: чоловік (+) гарно вбраний чоловік;
(-) скільки тут зібралося чоловік?
Другий, неділя, баня, час, луна, закалятися, загубити, винести, гадати, блюдо, настоювати, брак, пильний, красний.

Завдання 3. Світ глобалізується надзвичайно швидко. Іншомовні запозичення проникли в українську мову, й люди літнього віку часто не розуміють мовлення своїх онуків. Допоможіть літній людині зорієнтуватися в ситуації. Що означають наведені нижче слова?
Агритися, бумери, зумери, крінж, краш, пруф, рофл, шеймити, хайп, хейтити, кріповий, байт, аб’юз, кун та тян.

Індивідуальне завдання

Прочитайте поданий текст. Складіть розповідь у відповідному стилі щодо певної лінгвістичної проблеми.
Мосьє з Франції
Яким чином з’явилося воно у наших краях – важко сказати. Можливо, як працівник паризького журналу мод заїхало в Україну, а може, просто так, мандруючи, опинилось на берегах Дніпра і подумало: а чого б тут не оселитися?
Зробило собі новий паспорт, домоглося реєстрації в Словнику – живе.
Сусіди – народ чемний: в душу не лізуть, до роботи не змушують. Іноземець же! Звідки ж знати, як із тим «мосьє» триматися?
А мосьє пальто милувалося дніпровськими краєвидами, прислухалося до вкраїнської пісні, але захоплення свого не виказувало вголос і близько сходитись з сусідами не бажало. Мовляв, хоч я і в Україні, але звичкам своїм не зраджую. І зовсім не розумію, як-то місцевим іменникам не обридає ганяти відмінковими містами. Стабільним бути куди пристойніше.
Українська зима – не французька. Пальто відчуло це з першого морозу: шибки замурувало, по хаті вітер гуляє, ковдра аж інеєм взялась. Дрижить пальто, ніяк не зігріється. Наголос на ньому геть закоцюб, а закінчення уже й раде ворухнутись – так не може. Скрутилось, сердешне, калачиком та незчулось, як і закуняло…
Коли пальто прокинулось, по хаті стрибали сонячні зайчики, а біля печі порався сусіда-прийменник.
– Вибачте, – обізвався він, – але у вас не відчинялося цілий день, то я стривожився, чи не захворіли бува?
І від того, що в хаті було тепло, що з печі пахло смаколиками, а прийменник люб’язно усміхався, пальто вперше ворухнуло закінченням, онімілим від довгої бездіяльності.
З того дня пальто не цуралося товариства. Заприятелювало з прийменниками, налагодило стосунки з відмінками, наголос пожвавішав, став рухомим. А згодом пальто освоїлося настільки, що розжилося на спільнокореневих родичів і було врочисто прийняте повноправним членом другої відміни іменників (С. Павленко)